Мені 38, я здаю матеріали о другій ночі, п’ю забагато кави і давно не вірю у казки брендів про те, що один крем за тисячу гривень зробить з мене юну німфу.
Десь ближче до полудня мій мозок зазвичай нагадує браузер із сорока відкритими вкладками, і з половини з них на повну гучність лунає щось, чого я взагалі не просила.