Класичний рецепт соусу сальса: мексиканський сирий варіант
У деяких регіонах Мексики цей соус називають Піко-де-гальо, що по-іспанськи означає «хвіст півня». По всій видимості, різнобарвність складових забезпечила таке виразне ім'я, інформує Ukr.Media.
Інгредієнти:
- 2 великих помідора
- 1 середня цибулина
- 1-2 зубчики часнику
- 1 невеликий пучок кінзи
- 1 невеликий пучок петрушки
- 1 стручок гострого перцю
- шматок лайма
- чорний мелений перець
- морська сіль
Технологія приготування:
- Цибулю почистити, нарізати кубиками.
- Помідори помити, надрізати верхівки хрест-навхрест, ошпарити, відразу опустити в холодну воду.
- Перець вимити, нашинкувати шматочками.
- Помідори, цибулю скласти в блендер.
- Додати очищений нарізаний часник.
- Покласти перець, сіль.
- Видавити сік з лайму.
- Порізати зелень, додати в чашу.
- Подрібнити, сальса готова!
Зауваження:
- В ідеалі застосовується перець чилі, але заміною йому послужить будь-який гіркий перець хорошої якості.
- Лайм і лимон тут взаємозамінні. Відтінки смаку вийдуть різними, але однаково прекрасними.
- Допустима будь-яка улюблена вами зелень.
- Варена сальса готується з таких інгредієнтів, тільки овочі попередньо відварюють. Рецепт приводити не будемо. Думаємо, що все зрозуміло. Даний варіант придатний для заготівлі на зиму. Прокип'ятити, розкласти в стерильні банки, закатати кришками, укутати до повного охолодження. Взимку залишиться тільки ласувати.
- Приготований вище соус має яскраво-червоний колір. По-іспанськи - salsa roja. З інших складових готують salsa verde - зелений соус.
Італійський рецепт сальса верде
Інгредієнти:
- 1 невеликий пучок петрушки
- 1 лимон (вся цедра, столова ложка соку)
- 15 зелених оливок
- 1 столова ложка каперсів
- 0,5 склянки оливкової олії
- 1 зубчик часнику
- 0,5 чайної ложки морської солі
- свіжозмелений чорний перець.
Технологія приготування:
- Промиту зелень нарізати.
- Оливки і каперси крупно порізати.
- Очищений часник подрібнити, посолити.
- Скласти всі інгредієнти в блендер, туди ж натерти цедру з лимона вичавити сік.
- Подрібнити, залишити настоятися. Нехай складові обміняються ароматами, смаками, настроєм. Так краще розвинеться смак соусу.
Примітки:
- Зелена цибуля, кінза, майоран, базилік, шавлія, м'ята, естрагон, листочки чаберу, чебрець, кервель, розмарин - допускається будь-яке поєднання свіжих трав. Ними можна замінити частину петрушки або використовувати замість неї.
- Італійська зелена сальса здатна дивним чином змінити і зробити виразним смак звичайної вареної, запеченої або тушкованої риби, м'яса, птиці, прісних овочів. Намазана на хліб, вона перетворюється на чудову закуску.
- Трохи анчоусів, цибулі, недозрілого агрусу - як вам ідея додати такі складові?
Соус сальса верде з фейхоа
Я чомусь завжди думала, що з екзотичної ягоди можна готувати тільки щось солодке. Протерті з цукром фейхоа - чудові ласощі. Але, спробувавши одного разу в гостях смажену качину грудку і запечену баранячу лопатку з зеленим соусом з їх ароматної м'якоті, прийшла в захоплення. Ділюся з вами найпростішим рецептом:
Інгредієнти:
- 5 штук великих фейхоа
- 1 невелика цибулина
- 1 невеликий пучок петрушки
- 1 стручок зеленого чилі
- свіжо мелений чорний перець
- сіль
- цукор.
Технологія приготування:
- Очищену цибулю нарізати кубиками.
- Помиті зелень, фейхоа зі шкіркою і перець порізати.
- Подрібнити будь-яким дивом техніки до стану пасти, не забувши додати сіль, цукор і чорний перець.
Примітки:
- Петрушка має «хороший характер», вона підлаштовується практично під будь-який смак, аромат її ненав'язливий. Тому саме до цього соусу я раджу тільки її. Цибуля ароматна, але вона, як не дивно, не заглушає ніжний аромат фейхоа, а тільки підсилює його. Інша зелень, наприклад, улюблений мною базилік, вступає в протиріччя з основним запахом, що робить смак страви значно грубіше.
- Схожий соус можна зробити з ківі. Тільки інгредієнти для нього треба дрібно нарізати ножем.
- Якщо до основного складу додати трохи оливкової олії, то соус підійде до нежирної риби, вареної індички або курки.
- Можна зробити більш фактурний варіант з невеликими цілими шматочками складових.
