Садівникам на замітку: помилки при підготовці саду до зими

Технологія плодівництва - справа непроста. Ось і підготовка саду до зими породила безліч помилок. Сьогодні ми спростуємо 4 найпопулярніших міфа на тему дозимової підготовки, інформує UkrMedia.

Міф 1

Опале листя плодових і ягідних культур - страшний розсадник хвороб рослин. Якщо його не спалювати, сад приречений.

Важливо: якщо на ділянці є молоді дерева яблуні і груші, то їх треба захистити від гризунів (мишей і зайців).

Для цього використовують ялиновий лапник, руберойд, спеціальну захисну сітку або просто старі капронові колготки. А останнім часом в садових центрах почали продавати фарби, які відлякують гризунів.

Насправді:

Листя справді рекомендується знищувати. Але влаштовувати заради цього вогнища, які димлять на всю округу, не треба! Бо збудники хвороб зазвичай самоліквідуються в процесі перепрівання листя. А прискорити їх розкладання можна по-різному. Хороший прийом - обприскування листя в період опадання листя на деревах і під ними 5%-вим розчином сечовини. Крім того, рано навесні це послужить азотним добривом. Обприскування проводять до середини листопада, але не пізніше настання стійких заморозків. У більшості ж випадків листя достатньо закласти в грунт (перекопати). Причому без всякого поспіху.

У садах, де земля під деревами міститься у чистому й розпушеному стані, закладенням опалого листя в грунт краще займатися навесні, адже вони можуть послужити «ковдрою» для коренів у разі ранніх безсніжних морозів. Там, де практикується задерніння і скошується трава регулярно, опале листя можна взагалі не чіпати. Роботу по їх знищенню можна надати дощовим черв'якам - вони дуже добре з нею справляються! Однак сподіватися на те ж саме при високій траві не варто - там черв'яки не можуть дотягнутись до листя.

Міф 2

Перед зимівлею потрібно обробити насадження хімічними препаратами від шкідників і хвороб.

Насправді:

Боротися пізньої осені проти зимуючих шкідників плодового саду за допомогою «хімії» неможливо. Яйця, лялечки, гусениці й личинки в коконах, як правило, добре захищені від зовнішніх впливів, у тому числі і від хімічних. Мало того, вони розміщені в затишних місцях (у тріщинах кори, під відсталою корою, під опалим листям, у верхньому шарі ґрунту), що створює додатковий захист.

Однак, осіння перекопка в пристовбурних колах на глибину не менше 15 см допомагає знищити зимуючих в грунті шкідників. Тому під вишнями та черешнями, якщо на цих культурах була відзначена вишнева муха (черв'яки в плодах), землю необхідно перекопати.

Міф 3

Обрізання плодових дерев можна робити восени в листопаду.

Насправді:

Восени в плодовому саду роблять тільки санітарну обрізку - тобто вирізають засохлі і обламані гілки. Якщо на вишні залишаються засохлі обростаючі гілочки з сухим листям і квітками, їх теж обов'язково потрібно видалити, оскільки вони можуть нести інфекцію збудника моніліозу. Також слід вирізати живі гілки зі слідами виділення глею, оскільки на них залишаються збудники кластероспоріоза.

Міф 4

Стовбури дерев потрібно білити навесні, під час відкриття сезону.

Насправді:

Побілка стовбурів до першої розвилки - обов'язковий прийом підготовки саду до зими. Вона вбереже дерева від сонячних опіків в лютому і на початку весни. Перед цим необхідно зачистити тріщини на корі (видалити відмерлі ділянки кори навколо них), а потім продезінфікувати розчином 1%-вого мідного купоросу. Після цього рани потрібно замазати садовим варом.