Швидко поширюючись по саду, це захворювання може в короткі терміни вразити більшість ваших яблунь і груш.

Чому чорніють яблука на дереві? Можливо, через нестачу поживних речовин або масового нашестя комах-шкідників. Однак найчастіше причиною того, що яблука передчасно гниють і обпадають, є небезпечна грибкова інфекція — моніліоз, інформує Ukr.Media.

Друга назва неприємної напасті — плодова гниль дерев або моніліальний опік. Швидко поширюючись по саду, це захворювання може в короткі терміни вразити більшість ваших яблунь і груш — особливо актуально це в теплу і вологу погоду. Що ж це за таке захворювання і як з ним боротися?

Моніліоз (плодова гниль) яблуні: причини і ознаки

Якщо ви бачите, що плоди яблуні прямо на гілках покриваються плямами, які поступово темніють і збільшуються, а потім зливаються в одну велику буру пляму, покриту чітко вираженими опуклими колами білих спір — це моніліоз. Надалі такі яблука розм'якшуються, гниють зсередини, плоди опадають або повністю муміфікуються на гілках.

За сезон подібна інфекція може згубити до 70-80% врожаю! А її збудник — сумчастий грибок, спори якого легко поширюються дощем, вітром і комахами. Хоча "у всій красі" захворювання проявляється у кінці літа і восени, саме зараження дерев відбувається протягом усього вегетаційного сезону, а активізується грибок ранньою весною, прекрасно перезимувавши у заражених плодах і гілках (він не боїться низьких температур).

Крім зерняткових (яблунь, груш, айви) моніліоз здатний вражати також кісточкові культури (вишню, сливу, черешню), хоча види грибка-збудника захворювання у них різні.

Збудник вражає рослини переважно через ранки і пошкодження в корі або в плодах. На новій рослині він починає інтенсивно розвиватися, і вже через кілька днів дозрівають спори, які можуть поширюватися по саду на здорові рослини. Особливо легко грибок розноситься при високій вологості повітря і температурі близько 15-20°С. Вражає він не тільки плоди у другій половині літа, навесні. З однаковою легкістю захворювання перекидається на листя, плодові прутики і суцвіття, які також надалі буріють, в'януть і гинуть.

За мірою дозрівання врожаю кількість уражених плодів зростає. Якщо гниле яблуко залишається висіти на дереві, то з плодоніжки грибок проникає в плодову гілочку і вражає довколишні пагони, які, в свою чергу, не бувши обрізаними вчасно, стають джерелами зараження для молодих гілочок і суцвіть навесні. Навіть у опалому вигляді пошкоджені плоди здатні поширювати заразу по саду не менше двох років.

Грибок здатний розвиватися і в яблуках, знятих з дерева та поміщених на зимове зберігання. Уражені плоди стають глянцево-чорними, їх м'якоть буріє. У період зберігання білі концентричні кола на уражених моніліозом плодах не утворюються.

Засоби боротьби та профілактики

Зрозуміло, як і в переважній більшості випадків, найкращий засіб боротьби з моніліозом — його грамотна профілактика. Завжди простіше не допустити розвитку захворювання, ніж потім довго лікувати.

Для початку варто поцікавитися сортами яблуні, відносно стійкими до моніліозу (на жаль, повністю стійких до нього сортів не існує). Цікаво, що літніх сортів яблуні страждають від цієї хвороби в сезоні раніше, зимові — пізніше.

Бурхливому розвитку плодової гнилі сприяє загущення посадок. Отже, один з необхідних заходів профілактики моніліозу — грамотне розташування плодових дерев на ділянці (за можливості слід вибирати піднесені і добре провітрювані місця), а також своєчасна формуюча та санітарна обрізка яблунь, в результаті якої буде поліпшуватися освітленість і повітропроникність крон.

Обов'язково потрібно доглядати за пристовбурними колами, регулярно перекопувати ґрунт і підживлювати дерева макро — і мікроелементами. Ці заходи дозволяють знизити ризик ураження яблунь не тільки плодовою гнилизною, але й іншими небезпечними хворобами.

Весь період вегетації потрібно стежити за станом плодових дерев — збирати і спалювати опале листя та уражені квітки, а також падалицю з ознаками пошкодження, своєчасно видаляти пошкоджені гілочки і пагони.

Під час збору врожаю слід обережно поводитися з плодами і не закладати на зберігання яблука з будь-якими ознаками пошкодження (тріщини, протікання труб шкірка, вм'ятини).

Однак, навіть дотримуючись правил агротехніки, не завжди вдається уникнути поширення моніліозу — садівники не в силах вплинути на примхи погоди, до того ж збудник може переселитися з сусідньої ділянки. Тому часто без застосування хімікатів-фунгіцидів не обійтися.

Для запобігання зараження ранньою весною обприскуйте дерева мідьвмісними препаратами (наприклад, 3%-вою бордоською рідиною). За 3-4 дні до початку цвітіння яблуні знову потрібно обприскати бордоською рідиною, але вже 1%-вим розчином. Якщо ви помітили падалицю, обприскування обов'язково потрібно повторити.

Особливо важливо захистити плодові дерева від розвитку парші, яка здатна провокувати моніліоз.

За місяць до збирання врожаю проведіть профілактичні обприскування саду. Використовуйте Фітоспорін-М або розчин йоду (розведіть 10 мл препарату на 10 л води і рівномірно обприскайте дерева). Повторіть обприскування через 3 дні. Восени, після збору врожаю, обробіть дерева розчином мідного купоросу (100 г на 10 л води, витрата — 2-3 л на дерево), що допоможе знищити залишки інфекції.

Моніліоз (плодова гниль) садових дерев — дуже небезпечне захворювання, яке до того ж швидко поширюється і легко вражає сусідні рослини. Набагато легше вчасно зайнятися профілактикою його появи і ретельно дотримуватися агротехніки, ніж пізніше довго намагатися позбутися від напасті.