Двохтисячорічне насіння розповіло нові подробиці про легендарну іудейську пальму. Стародавні автори описували її переваги, а сліди сортів цієї рослини були втрачені сотні років тому, інформує Ukr.Media.
Іудейська фінікова пальма була описана найвідомішими авторами давнини. Класики, такі як Феофраст, Геродот, Гален, Страбон, Пліній Старший і Йосип Флавій, розповідали про великі плантації цих дерев, які високо цінилися в ті часи. Плоди цієї пальми славилися своїми смаковими якостями і шанувалися як лікарські засоби. Античні оповідачі описують різні способи того, як саме доглядали за пальмами в ці часи. Згідно з документами, які дійшли до нас, плоди виключно довго зберігалися, завдяки чому експортувалися по всій Римській імперії і мали дуже великий розмір, незрівнянний з сучасними плодами звичайних фінікових пальм. Існують дані про те, що деякі сорти досягали 4,3 дюйма (11 сантиметрів).
Дані стародавніх авторів нерідко піддаються сумнівам — часто не без підстав. При цьому складно відокремити правду від вигадки: в їх текстах щільно перемішані скрупульозні описи реальних подій, місць і звичаїв з химерними вигадками.
Археологи виявили насіння, яке явно належить фініковій пальмі, при розкопках залишків фортеці часів Ірода Великого неподалік від Мертвого моря. Час побудови цієї споруди і горизонти, у яких було знайдене насіння, дозволяли припустити, що це може бути насіння, описане класиками. Дійсно, знайдене дослідниками стародавнє насіння було на 30 відсотків більше сучасного, що робить вірогідним і більший розмір давніх плодів.
Відібравши 34 найбільш перспективного, дослідники з Медичної організації Хадасса спробували їх проростити. Відомо, що насіння різних рослин, що знаходяться в деяких похованнях на Близькому Сході, виявлялися здатними зберігати схожість тисячоліттями. Успішні спроби виростити з них життєздатні злаки принесли багато нових даних для історії цього періоду.
Одне насіння було залишене як контрольне, одне відбраковане через пошкодження, а решту 32 насінини дослідники опрацювали для максимальних шансів вдихнути життя в рослини. Їм вдалося проростити цілих шість екземплярів — це вражаючий успіх. Схожа спроба 12-річної давності дала всього одну рослину. Шести успішним паросткам навіть присвоїли імена: Іона, Урієль, Боаз, Юдифь, Анна та Адам.
Отримавши цей невеликий біблійний гурток, вчені змогли провести з ним тести, неінформативні на насінні, яке не зійшло. Спочатку вони зібрали фрагменти насіннєвих оболонок, що залишилися на коренях юних рослин. Вони ідеально підходили для проведення радіовуглецевого датування. Дані цієї процедури підтвердили вік насіння: від 1800 до 2400 років.
Потім автори роботи провели генетичний аналіз тканин самих рослин, звіривши з генетичною базою пальм. Виявилося, відбувався обмін генетичним матеріалом східних фінікових пальм з Близького Сходу і західних фінікових пальм з Північної Африки.
Це показує, що в ті часи використовувалися досить складні методи ведення сільського господарства, включаючи навмисну селекцію та схрещування, щоб закріплювати бажані ознаки у культивованих дерев.
Важливою частиною подальших досліджень буде з'ясування того, як саме насіння змогло так довго зберігати схожість. Це може бути дуже корисним для сучасного сільського господарства.
Плантації стародавніх сортів у міру занепаду Римської імперії зникали. Дослідники стверджують, що іудейські фініки ще вирощували в районі XI століття нашої ери, а до XIX століття їх плантації повністю зникли. Тепер вчені мають намір відродити ці рослини — принаймні в наукових цілях.
«У міру появи нової інформації про специфічні ознаки, які пов'язані з генами (наприклад, кольором і текстурою плодів), ми сподіваємося реконструювати фенотип цієї історичної фінікової пальми, виявити області геному, пов'язані з тиском відбору протягом недавньої еволюційної історії, і вивчити властивості фініків, отриманих з використанням стародавніх саджанців чоловічої статі для запилення стародавніх жіночих рослин. При цьому ми будемо більш повно розуміти генетику і фізіологію давньої іудейської фінікової пальми, яка колись вирощувалася в цьому регіоні», — пишуть дослідники.
