Жимолость їстівна найпершою готова позбавити нас від авітамінозу — її цілющі ягоди достигають вже на початку літа. Саме тому багато садівників заводять на ділянці диво-ягідник, але іноді зазнають розчарування, оскільки отримують дуже кислий урожай, інформує Ukr.Media.
"Вчені розуми" запевняють, що ягоди жимолості за змістом аскорбінової кислоти не сильно відстають від лимона — звідси й кислуватий присмак. Залежно від сорту вміст корисної кислинки у синьому врожаї відрізняється. Наприклад, ягоди багатьох сучасних сортів дуже солодкі, кислота в них майже не відчувається.
Однак навіть сортові ознаки десертної жимолості виявляються безсилими перед завзятістю деяких дачників, які не бажають розбиратися у потребах культури і під час догляду за нею здійснюють грубі помилки. Давайте розглянемо основні причини, які спонукають чагарник накопичувати у ягодах зайву кислоту — в окремих випадках вирішити проблему нескладно.
Неправильне місце посадки
Культурна жимолость з'явилася від дикорослих "батьків", які за природних умов зростають на узліссях лісів і у гаях. Тому прямих сонячних променів ягідник не переносить — на сонці ягоди будуть гіркими. Але і густа тінь не для жимолості — урожай за таких умов буде кислим.
Вирішити проблему нескладно — потрібно підібрати для посадки кущів таке місце на ділянці, де вони не страждатимуть від палючих сонячних променів, але при цьому отримають достатню освітленість. Ідеальний варіант — посадити жимолость у затінку високих розлогих дерев, де рослина почуватиметься, наче вдома.
Невідповідний ґрунт
Жимолость не вимоглива до складу ґрунту і починає хворіти лише у двох випадках — коли зростає на важкому глинистому ґрунті або на торфовищі зі зниженими показниками pH. За таких умов рослина погано розвивається, втрачає стійкість до хвороб і формує кислий урожай.
Якщо це ваш випадок, то у другій половині літа або на початку осені пересадіть чагарник на нове місце — ґрунт тут потрібно облагородити під потреби культури. Якщо ґрунт важкий, дно посадкової ями обов'язково забезпечте дренажним шаром у 10-15 см завтовшки — це може бути бита цегла, щебінь, керамзит і т. п.
Заповніть посадкову яму ґрунтосумішшю з городньої землі, перегною, мінеральних препаратів, перепрілої деревної тирси — вони підвищать повітропроникність ґрунту у прикореневому шарі рослини. Якщо ґрунт на ділянці кислий, додатково внесіть у посадкову яму розкислювач: гашене вапно, крейду, доломітове борошно або деревну золу.
Невідповідний температурний режим
Жимолость стійко переносить зимові морози з показниками близько -40° С, а її квітки витримують короткочасні весняні заморозки до -6-7°C. Чи це не знахідка для дачників північних регіонів?
А ось під час достигання врожаю чагарник полюбляє помірне тепло і чуйно реагує на зниження температури нижче за 14-16° С — чим довше триває похолодання, тим кислішим вийде урожай. Тому у північних областях, де навесні встановлюється похмура і прохолодна погода, сорт, який виходить солодким у більш південних регіонах, щороку нагороджуватиме свого господаря кислим урожаєм.
Але це не привід відмовлятися від вирощування чагарнику. Кислуваті ягоди можна перетерти з цукром — ваш імунітет буде вдячний за такий смаколик з "живих" вітамінів. А яке варення виходить з жимолості — пальчики оближеш!
Недостатнє харчування
Кількість цукрів у ягодах жимолості безпосередньо залежить від обсягу поживних речовин, що споживаються рослиною у період квітнення і плодоношення. Якщо чагарник голодуватиме, то, природно, не зможе наповнити урожай смачними добавками.
Щоб була можливість ласувати соковитими плодами жимолості, не змушуйте її "сидіти" на суворій дієті:
- з настанням весни відразу після сходу снігу підгодуйте розчином сечовини (2 ст. л. на 10 л);
- перед квітненням почастуйте нітрофоскою (2 ст. л. на 10 л);
- у період масового квітнення обприскайте листя розчином мікроелементів (Уніфлор Мікро, МікроМікс, Гумат + 7 мікроелементів тощо);
- восени внесіть під чагарник 40-50 г суперфосфату, 30-40 г сульфату калію, 1-2 склянки деревної золи і замульчуйте пристовбурове коло перегноєм шаром у 3-4 см.
Недостатній полив
Жимолость — невибаглива культура, але вологолюбна. Чому "але"? Тому що зазвичай зими у нас дають достатній сніговий покрив, який навесні перетворюється на талі води — вони добре насичують ґрунт вологою і звільняють садівника від поливів чагарнику. Якщо навесні регулярно йдуть дощі, про поливи можна зовсім забути — за таких умов жимолость самостійно сформує солодкий урожай.
Але часом у погоди трапляються "помилки" (як, наприклад, цієї зими), які змушують жимолость безуспішно вишукувати вологу у ґрунті — їй не до формування смачного врожаю. Тут два виходи: або за допомогою регулярних поливів постійно підтримувати ґрунт у пристовбурових колах чагарнику у трохи вологому стані, або задовольнятися кислими ягодами.
Урожай недостиг
Урожай жимолості достигає нерівномірно: спочатку достигає зав'язь, що розташована у верхній частині куща — чим нижче розташована гілка, тим пізніше вона віддасть урожай. Недосвідчені дачники, не знаючи таких особливостей культури, засмучуються, коли одночасно збирають усі ягоди з куща — більшість з них виявляються недостиглими, а тому кислими.
Але мудра жимолость сама дає підказку: стиглі ягідки досить швидко обсипаються на землю, щоб не відтягувати сили у "матері" і дати можливість достигнути іншим "діткам". Досвідчені садівники діють просто: розстеляють у пристовбурових колах чагарнику плівку, з якої збирають стиглі плоди, які обсипалися.
Не той сорт рослини
Якщо ви щосезону влаштовуєте танці з бубнами навколо "солодкого" сорту жимолості, але рослина продовжує давати кислі ягоди, причина, можливо, прозора — продавець саджанців підклав вам підробку. Це міг бути сортовий саджанець, який через свої генетичні здібності просто не здатний накопичувати багато цукрів у плодах.
Але, швидше за все, ви вирощуєте дичок. Такі рослини завжди дають ягоди з підвищеним вмістом кислоти та гіркоти й жодні агротехнічні прийоми не допомагають надати солодкий смак гарному, але несмачному врожаю.
Перегляньте агротехніку вирощування жимолості — правильний догляд за рослиною допоможе повернути солодкість ягодам. Якщо усі намагання не завершаться успіхом, посадіть інший саджанець, придбаний у перевіреному розпліднику. Кислу жимолость не знищуйте — чагарник запилюватиме нових сусідів і підвищить їх врожайність.
