Ці кілька простих порад допоможуть збільшити урожай томатів у відкритому ґрунті вдвічі

Томати — одна з найпопулярніших городніх культур. Раніше їх здебільшого вирощували у парниках і теплицях, проте зараз дедалі більше власників присадибних ділянок роблять свій вибір на користь відкритого ґрунту, інформує Ukr.Media.

Для того, щоб виростити багатий урожай томатів у відкритому ґрунті, потрібно дотримуватись певних правил. Ця городня культура вважається досить примхливою, тому часом, отримавши бідний урожай, городники впадають у відчай і залишають надію на успіх вже після першої невдалої спроби. Однак такий стан речей можна легко виправити, дотримуючись наших простих порад.

Оберіть правильний сорт

Невдача у справі вирощування томатів у відкритому ґрунті є можливою вже на найпершому етапі. Для цього достатньо надати перевагу сорту, не призначеному для вирощування у вашому регіоні. Навіть якщо ви виростите здорову і міцну розсаду та бездоганно дотримаєтеся усіх принципів агротехніки, у вас навряд чи вийде зібрати відповідний урожай томатів.

Так, наприклад, для вирощування на півночі будуть доречними одні сорти і гібриди, у середній смузі — інші, у південних регіонах — треті. Під час вибору посівного матеріалу для своєї ділянки не варто забувати і про те, що не кожен сорт або гібрид, який придатний для вирощування у парнику, буде давати такий самий урожай і у відкритому ґрунті, і навпаки.

Для відкритого ґрунту у зоні нестійкого землеробства найбільше підходять детермінантні сорти з обмеженим ростом. Такі, щоб урожай з кущів цих томатів можна було встигнути зібрати до поширення фітофторозу. Для вирощування томатів у відкритому ґрунті у південних регіонах слід зупинити свій вибір на сортах і гібридах, які відрізняються підвищеною стійкістю до спеки, посухи і хвороб, що розвиваються саме за високих температур (альтернаріоз, вершинна гниль і т. д.).

Використовуйте якісне насіння

Отримати гарний урожай з неякісного посівного матеріалу практично неможливо. Чи зібрали ви насіння з власних рослин, чи отримали у подарунок від знайомих або придбали у городників, які реалізують посівний матеріал аматорських сортів, таке насіння обов'язково потрібно перевірити і обробити перед посівом.

На першому етапі його сортують за щільністю і розміром, а потім занурюють у 3-5% сольовий розчин, перемішують і дають настоятися протягом декількох хвилин. Після цього насіння, що спливло, зливають разом з водою, а те, яке залишилося, промивають у чистій воді і підсушують.

На другому етапі насіння томатів перевіряють на схожість. Однак роблять це не завжди, а лише у тому разі, якщо ви не знаєте точний рік збору — зазвичай томати зберігають свою схожість протягом 4-5 років після заготівлі посівного матеріалу.

На третьому етапі насіння знезаражують за допомогою перекису водню, марганцівки, соку алое і деяких інших засобів.

Якщо є бажання, ви можете провести барботування (насичення насіння киснем у воді), обробити посівний матеріал стимулятором росту або ж збагатити добривами.

Не забувайте про підгодівлі

Як і усі рослини, томати потребують живлення на кожному етапі свого розвитку. Більшу частину корисних речовин ця культура отримує з ґрунту. Однак не завжди макро- і мікроелементів, які містяться у ґрунті, достатньо для того, щоб "прогодувати" потрібну кількість рослин.

Частота і норми внесення підгодівлі залежать від потреб рослин певного сорту, їх загального стану і вихідної якості ґрунту.

Підживлення після висадки розсади

Через три тижні після висадки розсади у відкритий ґрунт підгодуйте рослини розчином мінеральних добрив — 25 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію на відро води (0,6-0,7 л розчину на 1 рослину). У якості альтернативи ви можете скористатися комплексним органомінеральним добривом, у якому будуть міститися усі необхідні для молодих рослин речовини, наприклад, Здравень-аква для розсади квіткових, овочевих і зеленних культур.

Підживлення у період квітнення

Щоб рослини сформували міцні і здорові зав'язі, під час розпускання другої квіткової кисті полийте кущі сумішшю з настою пташиного посліду (0,5 л) і 15 г сірчанокислого калію (розвести у 10 л води) по 1 л на рослину.

Підживлення у період плодоношення

Останню підгодівлю проводять у період, коли на томатах починають зав'язуватися і наливатися плоди. Для цього розведіть у 10 л води 30 г гумату калію і 30 г суперфосфату.

Використовуйте стимулятори зростання

За наявності усіх позитивних властивостей хімічних підгодівель часом навіть їх може виявитися недостатньо для того, щоб виростити багатий урожай овочів. Якщо ви хочете, щоб ваші томати швидше розвивалися, краще квітли і рясніше плодоносили, скористайтеся досягненнями сучасної науки.

Протягом останніх років дедалі більшої популярності серед дачників набувають регулятори росту. Деякі городники навіть намагаються приготувати їх самостійно з алое, кропиви, цибулиння, яєчних білків, дріжджів... Список можна продовжувати майже до нескінченності. Однак при цьому мало хто замислюється про те, що подібні "сурогати" за якістю помітно поступаються промисловим регуляторам зростання.

Для того, щоб ваші томати змогли повною мірою реалізувати свій сортовий потенціал, використовуйте ПлодоСтим для росту і плодоношення. Цей препарат містить гіберелінову кислоту — органічну речовину, яка виробляється біотехнологічним шляхом. Аналог природного стимулятора росту, який не лише стимулює ріст і плодоношення томатів, але також підвищує їх імунітет і допомагає швидко адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища.

Усе, що вам потрібно, це розвести 6 г речовини у 3 л води і обприскати отриманим розчином рослини. Першу обробку проводять за 7-10 днів до висадки розсади у відкритий ґрунт, а другу — через 2 тижні після посадки.

Дотримуйтесь сівозміни

За умови вирощування однієї і тієї ж самої культури на одному місці протягом декількох років значно зростає ризик ураження майбутніх посадок хворобами і шкідниками. Не кажучи вже про те, що якщо ви роками будете вирощувати на грядці одну й ту ж саму культуру, у ґрунті виникне дефіцит корисних речовин, які ці рослини споживають найбільше.

Саме для того щоб у ґрунті не почали розмножуватися "типові" для якоїсь культури збудники хвороб і шкідливі комахи, а запас витрачених корисних речовин заповнювався, і існує сівозміна.

Гарними попередниками для томатів є огірки, кабачки, усі види капусти, цибуля, патисони, редис, гарбуз і часник.

Не варто саджати перед томатами баклажани, картоплю, перець, помідори та інших представників сімейства Пасльонові.

Проводьте профілактику хвороб і шкідників

Саме томати найчастіше засмучують городників численними хворобами. Та й комах, які атакують цю культуру, на середньостатистичній дачі безліч.

Тому профілактику хвороб і шкідників починають проводити ще на етапі підготовки насіння до посіву та закінчують перед самим збиранням врожаю.

Для боротьби з хворобами, крім препаратів на основі міді (бордоська рідина, Бронекс і т. д.), також можна використовувати промислові фунгіциди. У якості профілактичних засобів добре зарекомендували себе біологічні препарати (Бактерра, Триходерма Веріде та ін.).

Щоб рослини не стали жертвами попелиць, павутинних кліщів, білокрилок та інших шкідників, не забувайте обприскувати посадки інсектицидами (Алатар, Біокіл і ін.). З профілактичною метою скористайтеся перевіреними народними засобами, наприклад, настоєм тютюну.

Щоб приготувати настій тютюну, залийте 400 г сухої сировини 10 л води, настоюйте 2 доби, прокип'ятіть протягом 2 годин, охолодіть і процідіть. Перед використанням доведіть об'єм настою до 10 л води і додайте трохи мила.

Часто розсаду томатів ще до висадки у відкритий ґрунт атакує білокрилка. Оскільки у будинку застосовувати інсектициди небажано, найкращим варіантом для вирішення проблеми стане використання спеціальних клейових пасток.

Якщо говорити про агротехнічні методи, то тут рекомендації будуть такими ж самими, як і для вирощування інших городніх культур:

• не допускайте загущення окремих кущів;
• дотримуйтесь рекомендованої відстані між посадками;
• мульчуйте ґрунт;
• дотримуйтесь правил поливу.

Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам уникнути помилок під час вирощування томатів у відкритому ґрунті і повною мірою реалізувати закладений у них сортовий потенціал.