І цим все сказано — любов рослини до вологи визначає все її існування, інформує Ukr.Media.
Вода, вода, вода
Коли я придбала першу гортензію, крупнолисту, я не уявляла, наскільки це вологолюбна рослина. Посадила її в тіні, як і радили. 2 роки вона сиділа під яблунею, але не цвіла, оскільки все-таки занадто щільно яблуня накривала її своєю кроною.
Пересадила в напівтінь, дочекалася перших квіточок — і почалася боротьба за виживання. Гортензія опинилася поруч із березою, яка, як відомо, є водяним насосом. До речі, береза у нас справно відкачує воду із септика, проникнувши в нього корінням.
Гортензію довелося поливати 2 рази на день, і все одно вона перебувала в стані напівзів'ялого куща. Не чергувати ж із лійкою біля цієї красуні!
Довелося пересадити знову, тепер є все для відмінного цвітіння: напівтінь, волога, живлення. І кущики порадували цього року. З лійкою часто не ходжу — знайшла вихід простіше — мульча. Один кущ посадила серед каміння, а воно дуже добре зберігає вологу. Каміння і дерен не дають волозі висихати, листя і стебла міцні, сильні. Інший кущ замульчувала корою. Теж добре вологу тримає ця мульча. Але от біда — під корою завелися слимаки. На листі почали з'являтися негарні дірки. Мульчу прибрала.
У нас є машинка, яка подрібнює сучки до 3-4 см у діаметрі, гілки тощо. Ось цю тріску замочую або поливаю водою з сочевиною (при перегніванні потрібен азот інакше з ґрунту братиме). Мульчую шаром 5-7 см — вистачає на рік точно.
Рівні частки тепла, води і сонця
Це означає, що на відстані 1 метра навколо гортензії не повинно нічого рости. Кущ має з усіх боків бути доступним для променів сонця, нехай і розсіяних, освітлюватися і прогріватися. Як тільки з якогось боку куща виникає перешкода, там і цвітіння немає.
Ну і про сезонні підживлення не забуваємо — і буде вам щастя у вигляді неймовірно гарних квітів!
