Я цього не роблю! Чи варто мити моркву перед зберіганням?

Останнім часом дедалі частіше можна почути, що моркву перед зберіганням потрібно обов'язково мити. От тільки я слабко уявляю, щоб селяни, зібравши врожай, гріли воду в чавунцях на печі й мили цю саму моркву! Ніколи було. Зібрали, перебрали, відкинули дріб'язок худобі та заховали на погребицю.

Скільки б скептики не казали, що все можна недорого купити, свої овочі — найкращі! Чи то для заготівель, чи то для щоденної їжі. З цим, думаю, погодяться всі, хто вирощує моркву.

Аргументи прихильників миття моркви після збору такі:

• Після миття на коренеплоді видно всі вади. Хворі та пошкоджені одразу відбраковуються.
• Усі хвороботворні мікроби змиваються.
• Мита морква краще зберігається.

Скажу чесно, у мене теж був досвід миття моркви, тож пишу не з порожнього місця.

Якщо викопувати моркву в суху погоду, то й мити не потрібно: усі вади й так чудово видно. Але спочатку відповім по пунктах, а потім перелічу власні спостереження.

1. У митої моркви краще видно пошкодження. Але є нюанс. Якщо ви вирощуєте овочі на важкому глинистому ґрунті або збирали врожай під дощ, миття цілком ефективний спосіб підготовки. Проте в процесі миття можна ненароком залишити травми на здоровій моркві.

Перед закладанням на зберігання моркву потрібно ґрунтовно просушити. Причому не просто просушити, а обов'язково в тіні та на протягу, щоб вона була суха з усіх боків (виняток — коли моркви мало і вона лежить у холодильнику). І тут виходить цікава річ: восени знайти погожий день для ідеального просушування в тіні не завжди вдається. Виходить, що замість того, щоб як слід підготувати моркву, ми її зайвий раз мочимо.

2. Хвороботворні мікроби з морквини змиваються лише в тому випадку, якщо кожну мити в окремій воді. В іншому разі, миючи все підряд в одному тазу, ми просто розносимо заразу, бактерії та спори грибків з одного хворого коренеплоду осядуть на всіх здорових. Є варіант мити в дезрозчині (наприклад, у марганцівці). Але це вже занадто...

На мій погляд, за моїх умов миття моркви просто зайва праця. Так, пам'ятаю, був один рік, коли ми взялися мити врожай. Чоловік носив відрами теплу воду, а я на вулиці її мила (не тягти ж у хату). Ми перебрали всю моркву і відібрали пошкоджену (її справді добре видно після миття). Після цього довго сушили спочатку на вулиці, потім у сараї.

Але, попри це, вся перебрана морква зіпсувалася, не доживши до Нового року. А знаєте, чому? Тому що ми порушили головні умови зберігання: тримали моркву в теплому підпіллі (близько +8 °C). Іншого місця в нас тоді просто не було. Якби температура була правильною, мита й ідеально висушена, морква лежала б чудово, адже на ній не залишилося б збудників гнилі з ґрунту.

Знаю, є прекрасний спосіб зберігання моркви в піску. Але тут є одне АЛЕ (вірніше, два):

1. Пісок має бути не сухим, а трохи вологим. Його вологість повинна бути такою, щоб при стисканні в кулаці він тримав форму, але з нього не капала вода. Якщо покласти моркву в абсолютно сухий пісок, він почне витягувати вологу з самих коренеплодів, і врожай швидко зів'яне.

2. Усю цю прорву піску щороку потрібно викидати й брати новий, адже в торішньому залишаються спори хвороб. Окрім того, що це клопітно, пісок ще й дуже важкий.

Моркву на зберігання викопуємо не раніше, ніж пожовкнуть нижні листочки (до моркви «на їжу» це не стосується). Недостигла морква, яка не накопичила достатньо цукрів і не вкрилася щільною шкіркою, зберігатися не буде.

Ми моркву не миємо. Просто викопуємо її в сухий погожий день. Потім просушуємо в тіні, перебираємо (навіть дрібна подряпина може стати осередком гнилі для всього мішка), зрізаємо бадилля, захоплюючи буквально 1-2 мм самої «головки» коренеплоду. Це важливо, так ми видаляємо точку росту, і морква не почне проростати навесні.

Складаємо врожай у мішки з-під цукру (поліпропіленові). У кожен мішок кладемо не більше пів відра. Мішки не зав'язуємо, морква повинна «дихати», вони утримують необхідний мікроклімат і не дають овочам пересихати. Зберігаємо на полицях у погребі. Усе.

А тепер розкрию простий секрет зберігання моркви, щоб вона була міцна, як щойно з грядки. Усе дуже просто, і незалежно від того, миєте ви її чи ні.

Головне правильна температура й вологість. Морква найкраще зберігається при температурі близько нуля (0...+3 °C) і вологості близько 90%, плюс хороша вентиляція. Якщо температура підніметься вище +4...+5 °C, морква почне проростати і гнити.

Якщо зможете забезпечити такі умови, вона зберігатиметься хоч до нового врожаю. Ні? Морква або зів'яне й стане млявою, або проросте, або почне гнити.

Саме тому так добре зберігається мита морква в холодильнику в поліетиленових пакетах (там ідеальні умови температури та вологості).