Так, фітофтороз — це значною мірою питання клімату: у дощі при зниженні температури патоген, що живе в ґрунті, здебільшого «підіймає голову». Але не завжди. Є ділянки, де фітофтори немає роками. А є сусідські городи, де вона почувається як удома. Що ж робити після збору картоплі, якщо влітку бушувала фітофтора? Як підготувати ґрунт до наступного сезону?
Так, повне її зникнення — це складно. Але постаратися варто, бо ж хочеться хороший врожай.
Про те, чого робити НЕ треба: це безглуздо і шкідливо
Збудник фітофторозу — це напівгриб-напівводорість. Його літні форми, які вражають листя відмирають при +3…+4 °C або в суху спеку +25…+30 °C.
Зимувати можуть дві форми. Перша — це міцелій, який живе в бульбах картоплі. Тобто фітофтора зимує в погребі або в забутих у землі бульбах.
І живе не завжди: лише за умови, що бульба жива. Якщо картоплина у верхньому шарі ґрунту повністю перемерзне — фітофтора загине разом з нею.
Друга форма — ооспори. Вони потрапляють у ґрунт із бадиллям. Але зимують вони в капсулі. (закуті в подвійну непроникну ліпідну (жирову) оболонку).
Ця броня захищає від усіх негараздів: від промерзання ґрунту до -30 °C, від посухи, від мідного купоросу та інших фунгіцидів — від усього. Загалом, вона непереможна. Хоча, на вашій ділянці цієї форми може й не бути.
А ще фітофтора не впадає в зимову сплячку, як інші гриби, навіть з настанням холодів +2…+4 °C.
Ооспори утворюються, коли патогену голодно: коли відмирають тканини рослини-хазяїна. Цей хитрий напівгриб-напівводорість переходить у нову форму — в ооспори в броні. Це відбувається наприкінці сезону — звідси й плутанина, мовляв, патоген зимує.
А от міцелій підлаштовується під картоплю. Поки охолоджені в погребі бульби знижують інтенсивність дихання, міцелій впадає в сплячку. Він чекає своєї години. З потеплінням до +10 °C, при проростанні картоплі навесні, активізується й збирається проростати.
Що НЕ треба робити проти фітофтори: 3 речі, які дуже шкодять ґрунту
Мідний купорос і не тільки. Не можна проливати ним ґрунт.
Ооспорам фітофтори страшний мідний купорос. Вони закуті в подвійну оболонку, яку не пошкоджують майже всі фунгіциди контактної дії, якими ми намагаємося «випалити» хворобу.
Проте величезна кількість міді (чи марганцівки) влаштовує дисбаланс елементів живлення в ґрунті. А ще мідь токсична, вона накопичується — це важкий метал.
Фунгіциди системної дії
Потрапляючи в тканини листка, вони розносяться із соком. Заповнюють тканини, не дають розселятися міцелію й живитися — захищають зсередини. І пригнічують ферменти, завдяки яким міцелій веде життєдіяльність.
Чим допоможе фунгіцид у ґрунті? Абсолютно нічим: там немає картопляного листя і бульб — там немає тканин, сокоруху. Ні системні, ні трансламінарні фунгіциди, вилиті в землю, — на жаль, не помічники.
Залуження
Іноді пропонують залужувати ґрунт. Мовляв, гриб не любить луг. Ооспорам байдуже на зміну кислотності, вони неймовірно адаптивні до умов життя. А от картоплі — не байдуже. Картопля поважає слабокислий ґрунт. А лужний поважає парша картоплі, на жаль.
Що ми можемо зробити проти фітофторозу
- Акуратне прибирання бульб на полі та бадилля. Бульб, у яких ховається міцелій. У бур’янах фітофтора жити не буде.
- Підселення триходерми в ґрунт. Можна восени, можна навесні — і з повторним внесенням: популяція триходерми не всесильна і з часом зменшується.
- Внесення органіки. Це про гній, перегній, компост. Самі по собі вони не страшні патогену. Але: органіку розкладають мільйони мікроорганізмів — і вони складуть конкуренцію фітофторі. Це хижі гриби, як-от триходерма, і безліч іншої біоти. Якщо ґрунт добре заселений біотою — патогенам, які не беруть участі в ґрунтоутворенні, місця мало. Корисна біота витісняє патогени. Звісно, гній під картоплю краще не вносити. І перегній вносять у невеликій кількості восени — або під попередників. Але якщо робити це періодично, вносити компост, сіяти й перекопувати сидерати — шансів у фітофтори набагато менше.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!