Коли нарізати чубуки винограду, щоб навесні вони прижилися

Якщо хочеться мати в себе такий самий виноград, як у сусіда, або ще пару кущів свого улюбленого сорту, найпростіше нарізати восени чубуки — відрізки однорічної лози з кількома вічками (бруньками), які навесні вкорінюють.

Ріжуть, коли опало листя

Поки на кущі висить листя, лоза ще визріває, і братися за секатор зарано. Чубук із недозрілої лози погано вкорінюється, а така лоза не витримує морозу, тому їй дають дозріти на кущі. Сигналом братися за секатор стає опадання листя, коли кущ іде на зимовий спокій. В Україні це зазвичай стається у жовтні або листопаді.

Буває, що листя не встигає опасти саме і його побиває ранній заморозок. Тоді ріжуть одразу після такого заморозку. У будь-якому разі лозу нарізають до морозів −5…−6 °C. Там, де виноград обрізають навесні (на заході й півночі України), чубуки беруть під час цього обрізування, наприкінці березня або на початку квітня, поки не набрякли бруньки.

Годиться лише лоза, що визріла

Обирають здоровий кущ середньої сили росту, на сонячному місці, без плям хвороб на лозі. Зручно пригледіти його ще під час збирання врожаю. Беруть кущ із добрим, але не надмірним урожаєм, бо в перевантаженого лоза не встигає визріти.

Чубуки ріжуть із пагонів, що виросли цього року. Визріла лоза коричнева по всій довжині, без зелених ділянок. Відтінок у кожного сорту свій, тож дивляться не на нього, а на те, щоб колір був рівномірним. Якщо лозу зігнути дугою, вона потріскує. На поперечному зрізі м'яка серцевина має займати не більше половини товщини лози.

Підходить товщина від 6 до 10 мм, приблизно з олівець. Занадто товсті пагони й тонкі слабкі не беруть. Не годиться й верхівка лози, бо вона часто не встигає визріти.

Як нарізати чубуки

Зазвичай радять залишати на чубуку близько трьох вічок, довжина виходить 30-40 см. Підійде й чубук із двома вічками.

З лози зрізають вусики й бічні пагони (пасинки). Ріжуть гострим секатором. Нижній зріз роблять одразу під вузлом, де сидить вічко, бо корені потім підуть від нижнього вузла. Верхній роблять на 2-2,5 см вище верхнього вічка. Верхній зріз косий, а нижній прямий. Так навесні одразу видно, де верх.

Чубуки зв'язують у пучок, не туго, і чіпляють ярлик із назвою сорту. Без нього до весни різні сорти вже не розрізнити.

До весни чубукам потрібні холод і волога

Найкраще чубуки зберігаються за температури 0…+4 °C, тож звичайний холодильник підходить. Якщо тепліше, лоза швидше втрачає воду. А навіть невелика втрата вологи скорочує час, протягом якого чубук залишатиметься живим. Непересохлі чубуки спокійно лежать кілька місяців, до весняної посадки.

Щоб вони не висохли, їх перекладають вологою тирсою, торфом або мохом і кладуть у пакет. Тирсу спочатку намочують і дають воді стекти. Якщо стиснути жменю, рука має стати вологою, але не мокрою. У пакеті роблять кілька дірочок приблизно по сантиметру, щоб проходило повітря.

Без холодильника чубуки тримають у погребі або підвалі за температури близько нуля, у помірно вологому піску. Піском засипають усі проміжки між ними, бо в порожнечах заводиться пліснява. Ще пучок можна прикопати біля північної стіни будинку, де не стоїть вода з ринви, засипати шаром землі близько десяти сантиметрів, а зверху вкрити пухкою соломою від сильного морозу. Солому прибирають, коли сильні морози позаду.

Що перевіряти взимку й перед посадкою

Час від часу пакет відкривають і дивляться, чи вологі тирса та самі чубуки. Підсохлі чубуки вимочують добу у воді, провітрюють, поки не зійдуть краплі, і кладуть назад.

Навесні, перед посадкою, перевіряють, чи живі чубуки. Для цього на чубуку роблять свіжий зріз і розрізають уздовж одну бруньку. У живого чубука деревина під корою та брунька зелені. Якщо бруньки побуріли, а деревина під корою потемніла, чубук загинув, і садити його не варто.