Сад та город

Як не з'їсти чужу депресію.

На початку літа я люблю спостерігати, як оживає город. Майже на кожній ділянці можна зустріти давніх та надійних сусідів – петрушку та кріп.

Я часто помічаю, як ми боїмося слова «хімія», губимося у складних пропорціях і часом щиро віримо, що достатньо просто опустити корінець у землю, а далі природа все зробить сама.

Іноді думаю про те, наскільки дивно ми, люди, ставимося до звичайної землі.

Обрізка саду на початку весни нагадує тонку хірургічну операцію, де кожен рух секатора визначає майбутнє дерева.

Березнева земля оманлива. Згори вона вже ніби дихає теплом, але варто копнути трохи глибше — і відчувається холод зими.

Чому цьогоріч варто відкласти календар і довіритися термометру.

Кліматичний зсув.

Що не так із весняними посівними календарями.

Якщо вам сточортіла флора, перед якою треба нескінченно витанцьовувати, є альтернатива.

А від них залежить швидкість росту та міцність розсади.

Що не так із методом і чому бульби старіють.

Деревам плювати на ідеальну математику.

Березень в Україні — завжди лотерея. То сонце, то сніг, то дощ.

Хроніки виживання фаленопсиса на моєму підвіконні.