Читаємо, посміхаємося, а може навіть і сміємося!. Історія першокласника.

Синуля якось утнув, інформує Ukr.Media.

Давно, правда, було. Навчався він тоді в першому класі. Приходить якось зі школи, ну а я став зошити його перевіряти поки він їсть на кухні.

Беру зошит з російської мови, відкриваю і тихо божеволію. Під домашньою роботою стоїть оцінка "4" і приписка училки "пишит ДОБРЕ".

Так і написано "пишит" (через "и"). Думаю, що за дурниці такі. Училка що закінчувала, церковно-приходську школу, чи що, в Якутії. Сама російську не знає, а дітей зібралася вчити. Ну, думаю, коли на батьківські збори піду, скандал устрою. А потім якісь підозри почали закрадатися, так бути не може, щоб училка так писала.

Кличу синочка з кухні, показую зошит, що, мовляв, за дурниця? А той, дожовуючи бутерброд, пояснює, що училка якась дивна попалася, літери в словах не дописує. Я починаю дружно сходити з розуму, тепер уже обома півкулями мозку.

Які букви, які слова? У вас там що в школі - філія психушки? А йому по барабану, їсть бутерброд і пояснює мені як дитині, що училка помилилася і написала "ПИШИ ДОБРЕ", типу букву "Т" в кінці не дописала, я, каже за неї і дописав в школі. Ага, кмітливий, блін, а тато мало не збожеволів.