Кумедна історія про бабусю і шахраїв

Дзвінок пролунав о десятій ранку. Марія Іванівна відклала в'язання і зняла трубку, інформує Ukr.Media.

- Ваш онук щойно потрапив у серйозне ДТП. Він винен, - квапливо пояснював невідомий.

- Розбита дорога іномарка, є жертви, а це від трьох до п'яти років позбавлення волі... Щоб допомогти онукові уникнути в'язниці, доведеться заплатити!

- Скільки потрібно?

- Двісті тисяч! - рішуче заявили на тому кінці дроту. - Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, а то онучок точно потрапить за грати!

- Але вдома таких грошей немає, - схлипнула Марія Іванівна.

- Треба їхати в банк, а це на іншому кінці міста.

- Виходьте на вулицю, до будинку під'їдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. І пам'ятайте - нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука.

Проїхавши півміста і зупинившись біля банку, водій притиснув палець до губ.

Марія Іванівна відповіла йому тим же. Вона повернулася через півгодини:

- Пін-код картки забула, - зітхнула вона. - На дачу треба їхати. Він у мене там, у зошиті записаний...

Дачу, яка була в тридцяти кілометрах від міста, Марія Іванівна залишила з двома сумками картоплі і сіткою цибулі.

- Вантаж в багажник і поїхали! - сказала вона хлопцеві.

- В банк? - перепитав той.

- Додому, - кинула Марія Іванівна. - Не з картоплею ж в банк їхати?! А по дорозі біля супермаркету зупини, треба хліба і молока купити...

Водій насупився, але промовчав. Темніло. Хлопець нервував, а Марія Іванівна була як ніколи спокійна.

- Чим сидіти без діла, допоміг би бабусі, - зауважила вона, виходячи з машини. І шахрай покірно потягнувся за нею на п'ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.

- А як же онук?! - розгубився затриманий.

- Немає у мене ніякого онука, - спокійно відповіла жертва шахрайства.

- Як, втім, не було і ніякого ДТП з людськими жертвами. Я вас відразу розкусила!

- Навіщо тоді було в банк їздити?

- Щоб за квартиру і телефон заплатити.

- А на дачу?

- Щоб картоплю і цибулю додому перевезти, - пояснила Марія Іванівна.

- Йди-йди! Я тобі не бабуся з котом, а майор поліції у відставці!