Пішов Іван-Царевич щастя шукати за тридев'ять земель... Йшов він три дні і три ночі (ну як там у казці зазвичай) по пустелі. І захотілося пити йому, інформує Ukr.Media.
Побачив Іван колодязь на горизонті, підійшов до нього і схилився, щоб водички попити. Тут раптом тінь якась виникла перед ним. Обертається Іван — бачить:
Змій-Горинич величезний і страшний позаду нього стоїть.
Вийняв тоді наш герой свій меч і давай рубати гадюку таку. Зрубає голову — у того дві виростають, дві рубає — чотири нових з'являються. Три дні сутичка була і в результаті не витримав Іван, кинув меч свій і каже страховиську:
- Все, здолав ти мене, гад повзучий, собака неголена. Роби все що хочеш зі мною, сил з тобою більше битися немає, ірод проклятий. А Змій-Горинич його запитує:
- А ти чого до колодязя — то прийшов? Іван:
- Та як чого? Води попити!
- Ну і хто тобі заважав???
