Старий одесит Соломон Альбертович, доживаючи свої останні дні, зібрав трьох своїх синів, щоб попрощатися. Коли всі вони опинилися біля ліжка вмираючого батька, він сказав їм:
- Діти мої, ви ж знаєте, шо я все своє життя збирав гроші, і тепер Я бажаю, шоби вони опинилися в правильних руках. Ізя, от якби ти отримав їх, то шо б ти зробив?
- Ой, тату, я б відразу ж кинув свою обридлу роботу і жив би, розважаючись, до кінця днів своїх, інформує Ukr.Media.
- Шо? — обурився Соломон Альбертович. — Ні, фігу ти отримаєш, Ізя, а не мої грошики, йди! Ну, а ти, Беня, куди б витратив мої гроші?
- Тату, я б побудував на них новий притулок для бездомних в Одесі, адже я все життя спав і бачив, як допомагаю іншим людям.
- Ой, вей, шо ні син, то ідіот! Ні, Беня, ти моїх грошей не отримаєш. Сьома, Сьомочка, ну хоч ти потіш свого батька! Так куди б ти витратив спадщину?
- Тату, я б взяв ці гроші, склав їх у скриню і закопав де-небудь в лісі, а в старості, вмираючи, навіть під тортурами не зізнався, де конкретно вони закопані!
- Ай Сьома, Ай молодець, порадував тата. Значить, так, Сьома, ти будеш моїм єдиним спадкоємцем. І шо я хочу тобі сказати: я вчинив саме так, як ти і сказав…
