Смерть артиста в його ще доволі молодому віці превів в шок всіх його шанувальників.

Великий російський актор, чию посмішку і фільми обожнювали всі, прожив недовге, але насичене і змістовне життя, передає Ukr.Media.

Владислав народився в підмосковному Жуковському, і перший час мати, актриса і драматург, Олена Демидова виховувала Влада і його молодшу сестру одна, поки не з'явився актор Борис Галкін, який став для дітей справжнім люблячим татом.

Перша роль хлопчика у фільмі «Пригоди Тома Сойєра і Гекельберри Фінна» відбулася випадково. Його бабуся, яка займалася вихованням дітей у відсутність батьків, як дізналася про кастинг в дитячий фільм, на який і відвела Влада, де його взяли Фіном на головну роль.

Після успішно зіграної ролі його стали запрошувати на різні проекти.

Ще будучи школярем, він зіграв у фільмах «Цей негідник Сидоров» і «Золотий ланцюг».

У свої 11-12 років він вже встиг завоювати серце публіки своєю променистою усмішкою і добрим поглядом.

Відразу після школи Владислав захотів самостійності і почав жити окремо, через час він зустрів свою першу любов, якої відразу ж запропонував руку і серце. З дружиною Світланою Фоміною вони прожили всього рік, але зрозумівши, що не підходять один одному вирішили розійтися.

Почавши своє навчання у "Щуці" актор швидко видихався і вирішив, що це не для нього. Забравши документи, він зустрічає свою другу любов – Олену. Актор зізнався друзям, що хоче сім'ю і дітей, тому пара швидко одружилася, але під час їх шлюбу Олена так і не народила Владу дитину.

Занудившись від сімейного життя, Владислав вирішив знову податися в актори і подав документи у ВДІК, куди його відразу ж прийняли. Під час навчання молодий актор захопився професією і рідко з'являвся вдома, що дуже засмучувало його дружину. Через деякий час їх шлюбу прийшов кінець.

Коли Влад закінчував навчальний заклад, зв'язав себе узами шлюбу втретє, його обраницею була Валентина Єліна. На жаль, у той час актор вже встиг обзавестися згубними звичками, постійні загули і пристрасті до алкоголю змусили Валентину піти від чоловіка.

Одні з перших і найуспішніших його фільмів були «Ворошиловський стрілок», «У серпні 44-го...», де актор особливо вразив глядача своєю грою. Особливо він запам'ятався у фільмах «Спецназ», «Майстер і Маргарита» і «Котовський».

Його останньою і, як говорив актор, справжньою любов'ю була Дар'я Михайлова, яка стала четвертою дружиною Влада. На час актор навіть залишив свої шкідливі звички і, здавалося, змінився, але ненадовго.

Через кілька років спільного життя актор закрутив роман з Анастасією Шипуліною. Дізнавшись про це, Дарина навідріз відмовлялася прощати вчинок чоловіка і подала на розлучення. Для Влада це було великим ударом, його проблеми з алкоголем почалися в більшій мірі, його вже було не зупинити.

Тіло актора знайшли в його квартирі, куди він з'їхав після розриву з дружиною. Смерть сталася внаслідок зупинки серця на тлі хронічних проблем з підшлунковою. Безслідно зникли 130 тисяч доларів. Половина обличчя Влада, коли його виявили мертвим у квартирі, була синього кольору, – з гіркотою розповідав батько актера Борис Галкін, – ніби його довго били. А на стінах – сліди крові. Хто був з ним у квартирі в той фатальний день невідомо. Це не був нещасний випадок.

Борис Сергійович обмовився, що у сина з банківського рахунку зникла велика сума – понад 130 тисяч доларів. Владислав зняв її за кілька днів до трагедії. І грошей цих донині не знайшли. Офіційною версією смерті Влада досі залишається зупинка серця. Але відомо, що за результатами судової експертизи в крові виявлена гігантська кількість алкоголю. Навіть богатир з залізним здоров'ям стільки випити не міг би.

Інша справа, якщо горілку і коньяк заливали у вже неживу людину, щоб замести сліди. Могли і переборщити з дозою. Але на цей факт ніхто не звернув уваги. Кому-то ніби було зручно не знайти кримінальної складової. Розлучення з Дариною так і не відбулося, так як Влада не стало за десять днів до призначеної дати.

Хто хотів вбити Владислава Галкіна і за що? Швидше за все, це так і залишиться таємницею... Вічна пам'ять улюбленому артистові.