Власники домашніх тварин по-різному ставляться до інформації на упаковці: хтось тричі уважно перечитує все написане, а хтось далі назви навіть не дивиться.

Загалом усі читають склад, звертаючи увагу хоча б на відсоток м’яса. Але практично на кожній пачці є ще щонайменше три важливі написи, які багато господарів ігнорують. Цій інформації просто не надають значення. А дарма.

Інформація про воду

На всіх пачках корму, від найдешевшого економу до супердорогого холістика, написано, що у тварини завжди має бути доступ до свіжої та чистої питної води.

Завжди — це означає, що ємність із водою має бути постійно доступною. Проте важливо пам’ятати: миски з водою краще ставити в інших кімнатах або на відстані хоча б 1-2 метрів від їжі, а не поруч із кормом. У дикій природі хижак ніколи не п’є воду біля вбитої здобичі, адже залишки м’яса можуть заразити джерело. Якщо розставити кілька мисок по всій квартирі подалі від їжі, ви побачите, що ваш улюбленець почне пити значно більше.

Свіжа — це означає, що воду потрібно міняти 1-2 рази на день, а то й частіше. Кішка часто відмовляється пити з домашньої миски саме через те, що вода застоялася, нагрілася або має неприємний запах, тоді як надворі з радістю п’є дощову воду з калюж, бо вона не пахне хлором. До того ж у кішок є така особливість слини: якщо вона один раз попила, на поверхні може одразу утворитися плівка. Вдруге пити таку воду тварина вже не надто хоче.

Питна — означає, що вода має бути чистою та смачною. І ємність, у яку вона налита, також має бути чистою, без сторонніх запахів. Пластикові миски краще не використовувати: пластик має мікропори, в яких накопичуються бактерії та запахи, що відлякує котів. Крім того, вони часто викликають у пухнастиків «котяче акне» (чорні цятки на підборідді). Надавайте перевагу кераміці, склу або нержавіючій сталі. Якщо якість води з-під крана залишає бажати кращого, і ви п’єте бутильовану, то й улюбленцю варто давати таку саму.

Яким би хорошим не був сухий корм, він містить лише близько 10% вологи (тоді як натуральна їжа або вологі раціони — близько 70-80%). Через це вихованцеві хочеться пити набагато більше.

Якщо кішка чи собака п’є менше норми, це викликає закрепи, а постійна нестача рідини в організмі збільшує ризик розвитку сечокам’яної хвороби в рази. І не тому, що сухий корм — це погано, а тому, що тварина не отримує достатньої кількості води прийнятної якості.

Дозування корму залежно від ваги, активності та віку вихованця, а також від поживності самого раціону

На кожній пачці є така таблиця.

— Чим поживніший корм, тим менше його потрібно, щоб забезпечити улюбленцю ситість.

— Грайливому молодому коту слід давати більшу порцію, ніж старенькому й ледачому.

— Різниця між класами кормів полягає в засвоюваності та калорійності. Економ-корми містять багато «порожніх» вуглеводів (кукурудза, пшениця), тому для насичення потрібно насипати повну миску. А ось високопоживного суперпреміуму чи холістику вистачить і пів склянки.

Усе індивідуально, для того й потрібна таблиця. Орієнтуватися на неї необхідно, щоб не перегодовувати тварину. Інакше це призведе до ожиріння, проблем зі шлунково-кишковим трактом і печінкою, та, як наслідок, до надмірного навантаження на суглоби й на весь організм загалом. Корм у цьому не винен, і виробник також: важливо дотримуватися зазначеного дозування, щоб пухнастик був здоровим.

До того ж правильні порції дозволяють витрачати корм економніше. Якщо тварина за тиждень з’їдає пачку, розраховану на місяць, це вдарить не лише по її здоров’ю, а й по вашому гаманцю.

Схема правильного переведення кішки/собаки на новий корм

Майже на всіх упаковках написано, що переведення тварини на новий раціон має бути поступовим.

На пачках найчастіше намальована схема, яка пояснює: першого дня потрібно підмішати зовсім трохи нового корму до старого, наступного — трохи більше, на третій — ще більше, і так за 7-10 днів повністю перейти на нову їжу.

Цей принцип стосується як переходу з натуральної їжі на суху, так і зміни одного сухого корму на інший. Якщо різко змінити раціон, це запросто спровокує в улюбленця діарею, блювоту чи інші порушення з боку ШКТ, особливо якщо шлунок чутливий.

Корм тут ні до чого. Справа в мікробіомі кишківника. Популяція бактерій підлаштовується під конкретний тип харчування: для розщеплення великої кількості вуглеводів потрібні одні бактерії, для високого вмісту білка — інші. Якщо змінити корм різко, «старих» бактерій ще багато, а «нових» — замало. Через це їжа нормально не перетравлюється, починає бродити та викликає розлади. Організму важко перелаштуватися миттєво, йому потрібен час.

При переході з одного сухого корму на інший сухий корм це правило також безвідмовно працює. У різних брендів відрізняється рецептура, склад, жирність та інші показники, тому мікрофлорі теж доводиться адаптуватися.

Це стосується абсолютно будь-якого корму, навіть найякіснішого. Але багато людей не звертають уваги на цю рекомендацію.

Спостерігаючи негативну реакцію організму вихованця, господарі часто звинувачують у цьому не себе, а бренд і виробника. Так, буває, що причина дійсно в неякісному продукті. Проте якщо не дотримуватися базових інструкцій, то навіть найкращий раціон не піде вашому пухнастику на користь.