Шкідливі гігієнічні звички з СРСР, людей тих часів досі переконані, що гігієна раніше була "правильною", а сучасні засоби, небезпечні

Багато людей старшого покоління досі переконані, що гігієна в СРСР була "правильною", а сучасні засоби, навпаки, небезпечні для здоров'я. Насправді ж шкоди організму довгі роки наносили і наносять донині радянські гігієнічні звички, інформує Ukr.Media.

Митися господарським милом

Багато людей в СРСР через відсутність альтернатив і в якості гелю для душу, і в якості шампуню використовували господарське мило. Навіть більше, так чинити їм радили популярні газети на кшталт "Известий". І ніхто навіть не здогадувався про те, що це мило завдає непоправної шкоди здоров'ю. Крім жирних кислот, саломасу та лугу до складу господарського мила входили їдкий натрій і каніфоль. Люди настільки звикли до даного засобу гігієни, що навіть перестали звертати увагу на печіння, спровоковане попаданням мила в очі або рот.

Сучасні медики давно прийшли до висновку, що господарське мило знижує імунітет і провокує розвиток дерматиту.

Використовувати замість туалетного паперу газету

Оскільки щоденної періодики в СРСР було багато, а туалетний папір в дефіциті, перша нерідко знаходила своє місце поряд з унітазом. Але навіть коли туалетний папір почав з'являтися в містах, люди продовжували користуватися газетами, не розуміючи, навіщо витрачатися на те, що в результаті відправиться на смітник. І всім було байдуже, що в складі газетної фарби присутній хромат і сульфід свинцю. До речі, свинцеві забруднення організму неминуче призводять до розвитку пухлин.

Знімати косметику одеколоном

Попри те, що перша декоративна косметика з'явилася у радянських жінок ще в кінці 40-х, засоби для зняття макіяжу можна було побачити на прилавках лише після 1981 року. Спочатку дівчата позбувалися фарби на обличчі за допомогою мила, але оскільки воно обпікало слизову, незабаром вони придумали більш щадну альтернативу — знімати макіяж одеколоном. Ось тільки й він приносив більше шкоди, ніж користі. Парфум який містив спирт травмував очі, а на обличчі і губах залишав сліди лущення.

Але, попри це, навіть головний стоматолог партійно-урядової еліти того часу запевняв, що немає кращого засобу для дезінфекції зубної щітки, ніж одеколон. І, на жаль, більшість людей йому вірили.