Майже половина усіх людей на Землі живуть з вузловим зобом — станом, за якого у щитоподібній залозі утворюються так звані вузлики, пухлини невеликого розміру. "Вузловий зоб" — це не медичний діагноз, а медичний термін, який, однак, зрозумілий усім ендокринологам і багатьом пацієнтам. Розповідаємо, чи варто турбуватися, якщо у вас виявлений вузол у щитоподібній залозі, що потрібно зробити у першу чергу і до чого слід бути готовою, інформує Ukr.Media.
Що таке вузловий зоб?
Чим старшими ми стаємо, тим вищі шанси, що у тканинах щитоподібної залози утвориться вузол — невелика пухлина, частіше за все доброякісна. У дітей таке новоутворення зустрічається рідко: пацієнти віком до 18 років становлять лише 5 % усіх випадків, а ось до 50-ти років свій власний вузол отримують до 40 % дорослих. Хвороба ця частіше зустрічається у жінок — через особливості функціонування гормональної системи, та й чоловіки досить часто отримують подібний діагноз.
Абсолютна більшість вузликів настільки малі, що виявити їх можна тільки під час УЗД: лише 4-7 % усіх новоутворень настільки великі, що їх можна "намацати" під час пальпації. У більшості випадків пухлини доброякісні: 95 % новоутворень не потребують спеціального лікування і не загрожують життю та здоров'ю людини.
Звідки він береться?
Досить довго вважалося, що причина виникнення вузликів у залозі — нестача йоду, проте теорія ця не знайшла підтвердження. Зараз відомі кілька факторів, які можуть спровокувати появу пухлин у тканинах щитоподібної залози — одиничних або множинних. Серед них:
- генетичний фактор;
- часті стреси або тривалий, важкий стрес;
- хронічні запальні захворювання носоглотки: фарингіт, гайморит, тонзиліт і т. п.;
- часта зміна клімату;
- несприятлива екологічна ситуація;
- паління;
- регулярне переохолодження;
- приймання певних медпрепаратів.
У мене виявили вузли у щитоподібній залозі. Що далі?
Перш за все, слід оцінити, чи доброякісні ці новоутворення (нагадаємо, у 95 % випадків вузли не становлять небезпеки для життя і здоров'я). Якщо вузол перевищує у діаметрі 1 сантиметр, або якщо пацієнт входить до групи ризику з агресивних форм раку, лікар призначить біопсію.
Також доведеться здати аналіз крові на гормони щитоподібної залози: поодинокі вузли зазвичай ніяк не впливають на функцію органа, але іноді може розвиватися гіпотиреоз — стан, за якого щитоподібна залоза виробляє менше специфічних гормонів, ніж слід. Втім, іноді вузли самостійно виробляють більшу, ніж потрібно, порцію гормонів — такі вузли називають "гарячими". До речі, "гарячі" вузли практично ніколи не перероджуються на злоякісну пухлину.
Нарешті, ще одне важливе дослідження — аналіз на рівень кальцитоніну, гормону щитоподібної залози, який виробляється с-клітинами. Якщо його рівень підвищений, ризик, що новоутворення — злоякісне, дуже великий. У цьому випадку біопсія призначається, навіть якщо діаметр вузла менший за 1 см.
У яких випадках вузол будуть видаляти?
Найчастіше, якщо біопсія показала доброякісний характер новоутворення, ніякого специфічного лікування не призначається. Рекомендоване спостереження, щорічне УЗД і контроль тиреотропних гормонів. Але у деяких випадках показане видалення вузла. Операцію призначають у наступних випадках:
- якщо новоутворення стискає органи шиї;
- якщо вузол "гарячий" і самостійно продукує певні гормони.
У цих випадках, а також якщо біопсія виявила злоякісний характер пухлини, видаляється частина тканин щитоподібної залози. Якщо ж зоб багатовузловий (тобто утворився не один, а кілька вузлів) і хоча б частина новоутворень підпадає під наведені вище умови, може бути видалена уся щитоподібна залоза.
Чи можна визначити вузли у щитоподібній залозі без УЗД?
Як уже згадувалося, найчастіше новоутворення у щитоподібній залозі досить маленькі і визначити їх на дотик практично неможливо. Однак є деякі симптоми, які можуть свідчити про появу вузла. І якщо ви відзначали у себе хоча б деякі з наведених нижче ознак, обов'язково зробіть УЗД щитоподібної залози. Ось симптоми, які можуть вказувати на наявність вузлового зоба:
- задишка, утруднене дихання:
- осиплий голос, який не відновлюється;
- труднощі під час ковтання;
- кашель, що не піддається лікуванню;
- головний біль;
- шум у вухах.
