Обережні друзі. Як європейські консульства посилили візові перевірки українців

Професор Донецького медичного університету Наталія Губергріц часто подорожує. Її регулярно запрошують на медичні конгреси і конференції, що проходять по всьому світу. У червні Наталія і десять її колег збиралися в Саутгемптон на міжнародний конгрес панкреатологов. На цей раз конференція пройшла без участі українських медиків, а в закордонному паспорті Губергріц з'явилася перша відмова у візі. "У листі, який додавався до паспорта, говорилося, що працівники посольства не впевнені в моєму намірі займатися науковою діяльністю. Нібито вони не змогли додзвонитися в компанію, яка була спонсором поїздки, і організаторам конгресу", - розповідає 56-річний лікар. І додає, що такого бути не могло: президент конгресу не раз писав листи до посольства з проханням прискорити видачу віз. Британців не переконав також пакет усіх необхідних документів, оплачені авіаквитки та готельні номери.

Наталія Губергріц подала апеляцію і отримала офіційне вибачення від Міністерства закордонних справ Великобританії: їй повернули консульський збір і визнали помилкою відмову у візі. Тепер, подаючи документи до консульства інших країн, Наталії потрібно буде докладати до закордонного паспорта лист британського Мзс, щоб відмова не вплинула на рішення про видачу нових віз.

Ризики воєнного часу

Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу обіцяв Україні скасування віз "у недалекому майбутньому". Але поки українці не відчувають більшої лояльності консульств. Швидше навпаки: отримати візу стало складніше, стверджує Ірина Сушко, керівник громадської організації "Європа без кордонів". Побоювання європейців зрозумілі: події на сході країни та в Криму, військова агресія Росії можуть підштовхнути українців до пошуку кращого життя за кордоном. Поки бажаючих отримати постійний притулок в країнах ЄС небагато - близько 4 тис. осіб за сім місяців 2014 року, повідомили в ООН. Тим не менш консульства стали більш ретельно вивчати документи подорожуючих.

"Перевіряють, чи відповідає мета поїздки заявленій, вимагають довідки про доходи, довідки з місця роботи", - перераховує Ірина Сушко. У неї поки немає статистики за виданими в цьому році візами, свої висновки експерт засновує на скаргах і зверненнях відмовників. За словами Сушко, цього літа складно було виїхати всією сім'єю: консульства охочіше дають візи, якщо хтось із близьких родичів залишається в Україні. Складніше отримати довгострокову візу. Є труднощі з виїздом за кордон у жителів Донецької, Луганської областей та Криму. Це пояснюється, зокрема, тим, що консульства, які працювали в цих областях, переїхали в інші регіони. "Люди з гарячих точок завжди будуть сприйматися як потенційні біженці", - говорить експерт.

Втім, мешканка Донецька Наталя Губергріц не пов'язує відмову в британській візі зі своєю пропискою. Серед її колег, які отримали відмови, медики з Києва, Дніпропетровська та інших регіонів.

Що стосується жителів Криму, що зберегли український паспорт, вони отримують візи на тих же підставах і умовах, що й українці з інших регіонів. "Єдиний момент: кримчани повинні подавати документи в інших містах. Наприклад, поляки перенесли своє консульство в Одесу", - наголошує Ірина Сушко.

Традиційно найскладніше отримати візи в Німеччину, Францію, Нідерланди. Більше шансів провести відпустку в країнах, які потерпають від кризи і хочуть заробити на туризмі: в Греції, Іспанії, а також у Чехії, Словенії, Литві та Латвії. Цього літа виникли труднощі з подачею документів в лояльне польське консульство. Воно не могло впоратися з потоком охочих отримати візу. Ірина Сушко пояснює це тим, що туристи, побоюючись відмов у більш "важких" посольствах, зробили вибір на користь Польщі.

Є причини не довіряти

"Ми спілкувалися з представниками консульств. Вони говорили, що збільшилася кількість фальсифікованих документів", - каже Сушко. Більше стає охочих отримати довгостроковий шенген, при цьому українці не можуть надати консульствам необхідний комплект документів.

Тридцятип'ятирічна Олена Денисенко (ім'я змінено) жила в одному з селищ Донецької області. У липні втратила роботу: підприємство зупинилося, співробітників відправили у неоплачувані відпустки. У кінці серпня Олена вирішила виїхати з України. Її вибір припав на Францію. "Там у мене знайомі. Однокласник викладав французьку мову, п'ять років тому йому вдалося емігрувати. Він обіцяв мені допомогти", - розповідає Олена. Рішення про переїзд не було важким після двох місяців в підвалі, коли потрібно було рятуватися від бомбардувань.

У неї немає сім'ї, немає роботи, вона прописана в Донецькій області. Вивчивши список необхідних для отримання візи документів, Олена переконалася, що шансів законно потрапити у Францію у неї немає. Вирішила ризикнути, звернувшись до посередника, який пообіцяв допомогти з візою. "Чоловік представився Андрієм. Він не назвав прізвище, місце роботи і не пояснив, як збирається вирішувати мою проблему", - розповідає Олена. Переглянувши її документи, запропонував через посольство Греції оформити візу на один місяць з правом на дворазовий в'їзд. За послуги попросив 200 євро і ще 200 грн за липову довідку про доходи. Інших варіантів не було, Олена погодилася. Грецький шенген стояв у її паспорті через п'ять днів. Повертатися в Україну вона не збирається. "Я і раніше думала про переїзд, але мене тримала робота. Тепер її немає, і незрозуміло-чи буде", - пояснює вона. Перспективи життя у Франції ще більш невизначені. Олена розраховує витратити заощадження на оплату піврічних мовних курсів. А там як карта ляже.

Представники туркомпаній стверджують, що українці часто самі винні в тому, що їм відмовляють. Наприклад, просять річну візу, назвавши метою поїздки туризм. При тому що туристові досить дозволити в'їзд на той час, який він має намір провести в країні.

Туркомпанії поки не помітили ускладнення умов отримання віз. "Ми відкриваємо візи під куплені тури, маючи оплачені квитки та екскурсії, заброньовані готелі. Збираємо документи строго під умови консульств", - каже керівник агентства "Феєрія мандрів" Андрій Іваненко.

Прес-аташе представництва Європейського союзу в Україні Давид Стулік не знає, проводять посольства і консульства більш сувору перевірку документів у зв'язку з військовими діями. "Консульства керуються візовим кодексом ЄС та положеннями угоди про спрощений візовий режим. Це стосується всіх країн третього світу, громадяни яких хочуть отримати візи в країни ЄС", - коментує він.

Професор Губергріц Наталя днями збирається подавати документи на отримання візи в консульство Австрії, щоб з'їздити в жовтні на черговий медичний конгрес. Вона сподівається, що на цей раз обійдеться без неприємних сюрпризів.