Президент України Петро Порошенко за майже півроку свого перебування при владі роздав достатньо обіцянок. Вирішили пригадати найгучніші заяви і плани глави держави, які, проте, з тих чи іншими причинами так і не втілилися в життя.
1. АТО. " Антитерористична операція не може і не буде тривати 2-3 місяці. Вона повинна і буде тривати години... Ми подивимося вже дуже незабаром на ефективність антитерористичної операції", - заявив Порошенко на брифінгу 28 травня, буквально через лічені дні після своєї перемоги на президентських виборах.
Однак антитерористична операція триває вже 8 місяців. А вчора, виступаючи в Кабміні, міністр оборони Степан Полторак підкреслив, що силам АТО потрібно " готуватися до ведення бойових дій ". " Ми проводимо передислокацію Збройних сил, готові відповідно до наших можливостей до реагування на непрогнозовані дії збройних формувань, які знаходяться на непідконтрольних нам територіях ", - повідомив міністр оборони.
За час АТО в зоні конфлікту загинуло 1052 українських військовослужбовців, - повідомив 11 листопада журналістам спікер РНБО Андрій Лисенко. Також, за його словами, понад 400 осіб вважаються зниклими без вісті, 399 знаходяться в полоні, ще 4 тис. 79 чол. отримали поранення.
2. ГРОШІ АРМІЇ. " Я обіцяв розповідати на кожній зустрічі, яка у мене буде, що ми забезпечимо армію. Це буде першим пріоритетом. Строковиків, які воюють в бою, в армії не буде. Там будуть добровольці. Отримувати вони будуть тисячу гривень в день. На один мільйон гривень будуть застраховані його життя і здоров'я ", - повідомив кандидат Порошенко на одній зі своїх останніх передвиборчих зустрічей.
Однак, як заявив в липні заступник міністра оборони - керівник апарату міністерства Петро Мехед, "з урахуванням діючої нормативної бази і прийнятих поправок в закони України грошові виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, які залучаються до проведення антитерористичної операції, збільшилися вдвічі порівняно з іншими військовими та становлять залежно від займаних ними посад від 5700 гривень у розрахунку за цілий місяць".
Грошове забезпечення же рядового складу військової служби за контрактом, задіяного в АТО, становить від 5700 до 8445 гривень. Сержантський і офіцерський склад військової служби за контрактом отримують від 6780 до 12477 гривень. Грошові виплати офіцерського складу - від 9360 до 16710 гривень.
3. ДОНБАС. " Ми не залишимо вас в біді", - звернувся Порошенко у своїй інавгураційній промові до жителів Донецької і Луганської областей.
Але з 1 грудня цього року Донбас залишається без соціальних виплат. Відповідну постанову прийняв Кабмін, яке дозволяє не платити пенсіонерам і бюджетникам на територіях, контрольованих бойовиками.
"Потрібно зрозуміти, що на територіях, які не контролює влада, там просто небезпечно. І ми хвилюємося за наших громадян і пропонуємо їм виїхати. Ми заплатимо їм за те, щоб вони розрахувалися за житло та забезпечимо всі соціальні виплати", - пообіцяла Людмила Денисова, міністр соціальної політики України. Що втім, є ще одним свідченням популізму, оскільки функціонуючої програми для переселенців як не було, так і не буде. Доля людей ввірена волонтерам, які постійно вирішують питання біженців.
Експерти вже застерігають, що таке рішення Кабміну фактично призведе до тотальної гуманітарної катастрофи в регіоні - слюди похилого віку, які не можуть виїхати, залишаться без найменших засобів до існування і фактично приречені на вимирання.
4. ROSHEN. "Що стосується мого бізнесу, то відразу ж після цього (інавгурації - ред.) буде складено контракт з інвестиційною компанією щодо пошуку покупців ", - заявив після виборів Порошенко.
Але пройшло вже п'ять місяців, а компанія так і не продана. При цьому сам глава держави заявив, що для продажу своїх активів він уклав угоду з компанією Rothschild, яка і буде шукати покупців на його активи.
Примітно, що в червні ПАТ " Закритий недиверсифікований корпоративний інвестфонд " Прайм Ессетскепітал " отримав дозвіл Антимонопольного комітету на придбання акцій ВАТ " Київський завод експериментальних конструкцій". За даними " Укрдержреєстру ", президент залишається єдиним власником " Інвестфонду...", а керує ним його батько Олексій Порошенко.
5. ВИБОРИ. У своїй передвиборній програмі навесні цього року майбутній глава держави пообіцяв, що докладе " всі зусилля в рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками".
Парламентські вибори, що відбулися 26 жовтня, пройшли за старою, пропорційно -мажоритарною системою. Необхідні зміни до законодавства так і не були прийняті парламентом, і протистояння кандидатів - одномандатників в цілому ряді округів стало приводом для численних скандалів і фальсифікацій. В округах №№ 38 та 63 до цих пір ЦВК не може офіційно оголосити підсумки - за рішенням суду там призначено повторний перерахунок голосів.
6. БОЙОВИКИ. "Вони просто вбивці, звичайнісінькі бандити і терористи. Ось в чому справа. І якщо ви очікуєте, що буду шукати підтримки цих людей - ні в якому разі! Ні за яких обставин. У жодній цивілізованій країні світу не ведуть переговорів з терористами " – так нинішній президент, будучи ще кандидатом на цю посаду, розповідав, що ніколи не піде на переговори з терористами з " ДНР " і " ЛНР ".
Перші переговори, в яких взяли участь лідери проросійських бойовиків, відбулися 27 червня в Донецьку. Україну на них представляв другий президент Леонід Кучма. "За ним була держава, другий президент представляв Україну. Він має мандат від керівництва країни", - пояснив тоді його участь представник МЗС України Олексій Макєєв.
5 вересня в Мінську за підсумками переговорів представників РФ, України, Росії, а також лідерів бойовиків, були підписані так звані Мінські угоди. Саме їх виконання Порошенко назве основою свого мирного плану, а через два місяці, 4 листопада з прикрістю визнає: " Інші учасники мінських домовленостей, крім України та ОБСЄ, не виконують взяті на себе зобов'язання ".
7. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ. "Проект змін до Конституції передбачає ключовий елемент мирного плану - децентралізації влади... І відповідальність, і напрямку з розвитку регіонів (будуть передані) саме територіальним громадам та місцевим радам, які будуть обрані вже з новими повноваженнями, і це буде давати можливість формувати виконкоми ", - заявив президент Порошенко на засіданні РНБОУ 16 червня.
Проект змін до Конституції був внесений ним в Раду, а також направлений на висновок до Венеціанської комісії. Однак з тих пір ніяких реальних кроків з децентралізації влади відтоді прийнято не було, а учасники парламентської групи в бесіді з визнають - фактично ніякого готового проекту Конституції не було і немає. І повернутися до питання її прийняття Рада зможе чи не в 2015 – 2016 роках.
8. ОПОЗИЦІЯ. " В якості першочергового (проекту - ред.) внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію ", - заявив у своїй передвиборчій програмі майбутній український лідер.
Але в базі законопроектів Верховної Ради нічого подібного відтоді так і не з'явилося. Ці наміри президента (нарівні з відміною імперативного мандата) знайшли відображення в проекті змін до Конституції, який також не був прийнятий.
9. МАЙДАН. Головним завданням нового генерального прокурора України Віталія Яреми є завершення розслідування справ щодо розстрілу в лютому мирних людей на Майдані. Про це сказав Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських об'єднань та активістами Майдану в середині червня.
"Ніколи більше українська влада не повинна стріляти в українських людей. Ми повинні створити перший прецедент. Нас ніщо не зупинить. Ми перемогли Януковича. Переможемо бандитів. Ми побудуємо нову країну, заради якої народ вийшов на Майдан ", - заявив тоді гарант.
Відтоді серйозних зрушень у справі про розстріл Майдану зроблено не було. " Мене не задовольняють темпи розслідування ", - сказав президент в серпні.
А на початку жовтня один з головних підозрюваних - майор " Беркута " Дмитро Садівник так і зовсім втік з- під домашнього арешту. МВС його місцезнаходження не відомо. За даними ЗМІ, він може перебувати в окупованому РФ Криму.
10. БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ. " Ми завершили вже перший етап безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 року українські громадяни мали можливість без віз подорожувати по Європі", - сказав Порошенко в зверненні до українців 7 червня.
Однак, в ЄС як і раніше налаштовані дуже скептично стосовно виконання цієї обіцянки. Технічно на сьогоднішній день залишається можливість того, що Україна доб'ється надання безвізового режиму з Євросоюзом в першій половині 2015 року, однак на практиці досягти цієї мети нереально, - повідомила напередодні " Європейська правда" з посиланням на свої джерела в дипкорпусі ЄС.
" Технічно залишається можливість того, що до травня Єврокомісія опублікує позитивний звіт (про роботу моніторингової місії, що вивчає питання скасування віз для українців - ред.), а в червні Рада ЄС підтвердить скасування візового режиму. Але на практиці це малореально. Поки що у країн- членів ЄС є ряд побоювань (з приводу боротьби із злочинністю в Україні - ред). Я не раджу вам розраховувати на настільки швидке скасування віз ", - заявило джерело.
