Епопея з реструктуризацією зовнішнього боргу України тягнеться з березня. Спочатку позиція Мінфіну включала чотири пункти:
1. Реструктуризація необхідна, адже країна не може обслуговувати у відповідності з існуючими зобов'язаннями держборг, утворений при колишньому режимі.
2. Реструктуризації вимагає МВФ, оскільки вона дозволить системно поліпшити стан української фінансової системи і параметри держбюджету.
3. Угода про реструктуризація повинна бути укладена до першого перегляду програми МВФ, до кінця березня, бо інакше не буде перерахований другий транш кредиту.
4. Реструктуризація держборгу повинна включати в себе списання його основної частини, розстрочку виплати і зниження ставки купонів (прибутковості облігацій).
ВІЙНА НЕРВІВ.В периметр реструктуризації включено єврооблігації України, а також борги ряду держкомпаній і держбанків. Кожен з позичальників повинен сам працювати зі своїми кредиторами, але реально цим поки зайняті Мінфін (за єврооблігаціями) і "Укрексімбанк".І якщо банк, схоже, успішно впорається зі своїм завданням, то інші позичальники поки не приступили до такої роботи, і вже тільки тому зрозуміло, що виконання вищезазначеного пункту №3 неможливе в обсязі всього периметра реструктуризації. Але ні МВФ, ні уряд не висловлювали з цього приводу стурбованості. Усі їхні зусилля спрямовані на роботу з власниками єврооблігацій.
Такий акцент пояснимо тим, що заборгованість за облігаціями становить основну частину загальної суми. Але при цьому власникам облігацій можна поставити питання:
- якщо частина кредиторів поки не турбуються, то, напевно, ув'язка реструктуризації з продовженням програми МВФ не така вже сувора?
- чому до жертв закликають тільки приватних кредиторів, а офіційні (МВФ та ін.) розраховують на виконання Україною зобов'язань перед ними в повному обсязі?
Відповідь на перше питання уряд дав: не сувора. Відповідь же на друге питання полягає в тому, що в нинішніх умовах Україні "ображати" МВФ немає ніякого резону, а всі приватні кредитори дуже уважно відстежують рівень прихильності фонду до конкретних країн.
Робота з кредиторами йде повільно і складно, вони категорично відмовляються списати частину боргу. Судячи з усього, дискусії йдуть тільки з неформальним комітетом кредиторів, який очолює американська інвесткомпанія Franklin Templeton (їй належать облігації приблизно на $ 6,5 млрд).
Більше двох місяців сторони спілкувалися тільки через посередників, обмінювалися листами, заявами в пресі і погрозами (дефолту – з боку України і звернення кредиторів в суди). Єдиним результатом цього поки стало припущення про те, що угода про реструктуризацію може бути досягнута до осені.
Нещодавно ж було офіційно визнано, що насправді ця угода не є необхідною умовою для виділення другого траншу кредиту МВФ. Спочатку, наприкінці травня банк Morgan Stanley зробив прогноз, що МВФ, скоріше всього, буде виділяти кошти Україні за розширеною програмою допомоги, навіть якщо переговори з кредиторами про реструктуризацію не увінчаються успіхом. А в інтерв'ю газеті "Дзеркалу тижня" міністр фінансів Наталія Яресько визнала, що реструктуризація держборгу – це "дуже важливо для прийняття рішення", але не є необхідною умовою.
"Відповідно до положень меморандуму з МВФ і згідно з усіма іншими документами успішність реструктуризації не є структурним маяком. Але оскільки вона дуже важлива для прийняття рішення, від впевненості МВФ в певний прогрес у реструктуризації залежатиме, яким чином фонд співпрацюватиме з нами надалі", – зазначила Яресько.
За даними Stockworld, на початку червня українські єврооблігації виросли в ціні до максимуму з середини лютого. Таке зростання цін обумовлене заявою JPMorgan Chase про те, що ймовірність списання частини основного боргу знижується. Це ж джерело наводить цитату з аналітичної записки JPMorgan про те, що "Україні складно буде обґрунтувати своє наполегливе бажання списати частину основного боргу після того, як у січні-квітні 2015 вона зафіксувала значний профіцит бюджету" (профіцит держбюджету за січень-квітень 2015 р. склав 8,2 млрд грн проти дефіциту в 6,9 млрд за аналогічний період 2014 р).
Але оптимізм інвесторів, швидше за все, передчасний. Наприклад, профіцит бюджету уряд пояснює тим, що попереду чекають великі витрати (субсидії населенню та ін.), багато бюджетних програм поки не фінансуються, тому за підсумками року "зайвих" грошей в бюджеті вже не буде.
ЩО ДАЛІ.Наталія Яресько розраховує, що домовленості можуть бути досягнуті в ході прямих переговорів між урядом і комітетом кредиторів, які повинні були початися 5 червня, але сталося це чи ні, поки невідомо.
Зараз прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів перебувають з робочим візитом в США. У них заплановано багато зустрічей, не виключено, що йтиметься і про реструктуризацію боргу.
Якщо домовленості не будуть досягнуті, уряд може скористатися правом введення мораторію на виплату частини боргів. Це право дано йому недавно прийнятими законами, які вже вступили в силу.
Кредиторам дефолт зовсім не потрібний: вони якщо й не зовсім втратять свої гроші, то кошти будуть заморожені на довгі роки, постраждає репутація інвестфондів, які придбали дефолтні папери.
Але їм не хочеться і втрачати частину доходу. Тому вони, ймовірно, шукають рубіж, на якому потрібно пом'якшити свою позицію, щоб загроза дефолту не стала реальністю.
Український же уряд в той же час сигналізує: над нами не висить дамоклів меч у вигляді вимог МВФ щодо термінів досягнення угоди, і ми готові оголосити дефолт, якщо наші умови не будуть прийняті, оскільки Україні від дефолту в нинішніх умовах стане навіть краще.
В інтерв'ю Яресько заявила: "Якщо буде дефолт, що це означатиме? Чесно кажучи, на український народ він ніяк не вплине. Валюта буде залишатися в країні, і тиск на платіжний баланс знизиться. Для народу це не негатив, це не вплине на його життя. Зрозуміло, що дефолт негативно позначиться на можливостях України виходити на міжнародні ринки запозичень, але цієї можливості у нас немає і сьогодні".
На її думку, не приведе дефолт і до нового витка девальвації, оскільки тиск на валютному ринку зменшиться. На території України не потрібно боятися судових позовів, арештів і стягнення майна – законами про мораторій активи всередині країни надійно захищені, а активів України за кордоном практично немає.
Міністр фінансів впевнена, що з дефолтом, оголошеним за зобов'язаннями перед приватними кредиторами, змириться і МВФ, оскільки його результатом стане досягнення цілей по системному поліпшенню стану української фінансової системи і параметрів держбюджету. А саме це і важливо для МВФ.
