В Україні сума заборгованості за комунальні послуги сягає мільярдів гривень. Опалення за кілька років подорожчало практично вдвічі. Уряд пропонує українцям платити за тепло в розстрочку протягом усього року. Ті, хто ігнорує платіжки, ризикують втратити майно.
Що загрожує боржникам і що робити, якщо не вистачає грошей на комуналку, передає Ukr.Media.
Найгірше платять в Івано-Франківській та Херсонській областях
З початком опалювального сезону суми в платіжках за комуналку зросли в середньому на 70%. Опалювальний сезон 2016/2017 виявився рекордно дорогим для українців. Так, в Києві один Гкал тепла подорожчав з 657,24 до 1416,96 гривні. В середньому, як каже енергоаудитор Сергій Свистюк, на опалення двокімнатної квартири доводиться використовувати 1,3 Гкал тепла. В опалювальному сезоні 2015/2016 такий обсяг тепла коштував 854 гривні, а на цей момент – 1842 гривні.
За даними Державної служби статистики, в жовтні минулого року заборгованість українців за комуналку досягла 16,7 мільярда гривень. Найбільше боржників у Івано-Франківській, Херсонській та Сумській областях. При цьому українці заплатили всього 59% від нарахованої суми за комуналку. Найбільше боргів за опалення і гарячу воду – 4,8 мільярда, на другому місці електроенергія – сума заборгованості досягла 3,1 мільярда гривень.
У типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закриті у кожної п'ятої квартири. Найчастіше борги накопичують за зиму, а влітку погашають. "У Києві з загальної кількості особових рахунків близько 20%, або близько 170 тис квартир мають борги з "комуналки". З них близько 30% – це затримка в оплаті на місяць-два", – розповідає гендиректор "Центру комунального сервісу" Катерина Саркісова.
При цьому далеко не всі боржники дійсно не мають можливості платити за рахунками. Багато хто просто ігнорує платіжки, незважаючи на досить високий рівень доходів, зазначають експерти. "У нас приблизно 20% в кожному будинку не платять за комунальні послуги, або ж оплачують рахунки частково", – розповідає в.о. директора Тернівського Житлово-комунального підприємства Ігор Заярний.
Цього року субсидію отримуватимуть 9 з 15 мільйонів родин, тобто більшість українців. Субсидія залежить від площі квартири, рівня доходів і кількості осіб в родині. В середньому "комунальна знижка" дозволяє платити за послуги близько 15% від загального доходу родини.
Як покарають боржників: пеня, суди і реєстр
У боржників за рішенням суду можуть заарештувати квартиру, машину або будь-яке інше майно в рахунок боргу. Минулого року, згадує юрист Олександр Плохотнік, в Луцьку у одного з боржників заарештували квартиру, а після продали її на державному аукціоні. Власники житла не оплачували "комуналку" багато років. Згідно із законом, Олександр Плохотнік зазначає, стягнути у боржника можна "комуналку" за три роки. Квартиру продали приблизно за 450 тис. гривень, 50 тис. забрав "ЖЕК", а решту суми віддали власникам проданої квартири.
До слова, в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати до суду на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання і без виклику сторін.
Наразі на розгляді парламенту перебуває законопроект "Про житлово-комунальні послуги". Документ необхідно прийняти для роботи Фонду енергоефективності. Як зазначає віце-прем'єр Геннадій Зубко, законопроект перебуває на постійному моніторингу міжнародних партнерів України.
Як зазначає заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак, в законопроекті є спірний момент – українців з боргами за комуналку планують зобов'язати платити пеню. "У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу", – говориться в законопроекті. Так, за рік борг може збільшитися на 36,5%. Максимальна пеня не може становити більше 100% від суми боргу. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити всього на 1% більше.
Цього року Міністерство юстиції запустило реєстр боржників. До нього потрапили не тільки українці з боргами за комуналку. "Якщо це кредит, борг, при чому будь-який, і проти громадянина подали до суду і виграли його, інформація про це з'явиться в реєстрі", – пояснює Плохотнік.
Інформацією можуть скористатися кредитні компанії, банки, забудовники. Наприклад, як зазначає юрист, якщо власник квартири знайде здобувача житла в цьому списку, це може бути причиною для відмови в оренді.
Що робити, якщо нічим платити
Комунальні підприємства готові відмовитися від позовів до суду, якщо боржники погодяться платити за рахунками. Так, заборгованість можна реструктуризувати і виплачувати частинами. У Києві Центр комунального сервісу (ЦКС) пропонує виплатити борг за 4 роки: для цього необхідно укласти договір.
"З грудня 2015 концерн активізував свою роботу з боржниками, ми працюємо з боргами за опалення, гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, які були надані населенню в 1 липня 2014-го", – цитує прес-служба відомства заступника гендиректора ЦКС Валентину Дубовик.
За рішенням Кабінету міністрів, українці також отримали можливість оформити розстрочку і оплачувати накопичену за опалювальний сезон суму протягом усього року. Для цього треба письмово звернутися до компанії, яка постачає тепло для опалення. Згідно з постановою Кабміну, розстрочка – безвідсоткова, а всю нараховану суму за опалювальний сезон поділять рівними платежами не на шість місяців (з жовтня по квітень, коли батареї гарячі), як зараз, а на 12. Це зменшить щомісячний платіж удвічі.
