Як живуть українці і європейці: скільки заробляємо і куди витрачаємо. Кожне підвищення тарифів супроводжується нагадування про те, що ми "йдемо в Європу", а значить, тарифи поступово наближаються до рівня європейських.

Тільки от про рівень українських зарплат уряд воліє не згадувати, передає Ukr.Media.

Країна не середнього класу

Звичайно, порівнювати українські зарплати з європейськими марно ми всі і так знаємо, що якщо не брати в розрахунок доходи чиновників, то наші зарплати не просто мізерні, а ганебні. Середня зарплата в Україні становить 6752 грн. (близько 257 доларів) в порівнянні з 3-5 тисячами євро в Європі, але і тут є кілька "але".

По-перше, йдеться про середню зарплату, яка, як відомо, все одно, що середня температура по лікарні: у когось- мільйон, у сотень - 3200, а в середньому - 6752 грн.

По-друге, це зарплата до вирахування податків, тобто навіть щасливі володарі саме такого "середнього" окладу насправді на руки отримують менше 5,5 тис. грн.

По-третє, з-за інфляції і девальвації сума 6752, яка ще три роки тому виглядала зовсім пристойно, зараз знецінилася в рази.

Словом, досить згадати про середні зарплати в Європі - від 400 євро в Румунії до 3200 євро у Люксембурзі - і говорити більше нічого не треба.

Розподіл доходів в Україні також нерівномірно: в нинішніх умовах українці, які живуть на суми більше $300-400 на одного члена сім'ї, вже вважаються досить заможними серед співгромадян, хоч і жебраками порівняно з тими ж європейцями. Але таких "багатіїв" у країні небагато - не більше 8-9%. Саме вони і мають можливість відпочивати хоча б на недорогих зарубіжних курортах і купувати товари тривалого користування меблі, побутову техніку і електроніку, не кажучи вже про квартири і машини.

Від порівняння українських тарифів з європейськими - теж ніякого толку. Вони дійсно поки все ще трохи нижче, ніж в Європі, але що це нам дає? Принаймні робити висновок про те, що їх знову треба підняти, ми поки не готові, але про це пізніше.

І все ж наповненість українських і європейських гаманців порівняти можна. А для цього всього-то варто розібратися, куди і в яких пропорціях витрачають свої гроші європейці і на що їх витрачаємо ми.

Половину проїдаємо

Дивлячись у власний порожній гаманець, багато українців все частіше задаються питаннями: куди, коли і, власне, на що?!

А тут і уряд підливає масла у вогонь: мовляв, зарплати ростуть семимильними кроками, надійно випереджаючи інфляцію. Однак це зовсім не так, як на папері.

Переважна більшість українців витрачають кровно зароблене, в основному, всередині країни, причому головним чином - на їжу. За статистикою на продукти йде як і раніше, більше половини сукупних витрат. 

Держстат періодично змінює свої методики розрахунку, тож більш красиві цифри мало нам можуть сказати про реальну динаміку "покращення".

І, нарешті, у нас інша мета. Ви ж пам'ятаєте, що ми хотіли порівняти наші та європейські витрати? А ось ці порівняння виявляються далеко не на нашу користь. 

Тарифи менше, а платимо більше!

Статистика безпристрасно розповідає, в якому напрямку безслідно зникають наші гроші.

Отже, друга за значущістю стаття українських витрат - це комуналка, на яку йде кожна третя гривня з українського сімейного бюджету. Відразу обмовимося: неофіційна цифра, хоча й багаторазово прорахована експертами. Річ у тім, що Держстат дає останні дані на початок 2016 року, а відтоді багато води витекло... Не кажучи вже про газі, електроенергії та опалення.

Отже, слідкуйте за думкою: незважаючи на всі підвищення, українські тарифи дійсно все ще залишаються одними з найнижчих у Європі (про що нам невпинно тлумачать в уряді). Але в процентному співвідношенні до доходів ми платимо значно більше, ніж європейці (про що в уряді вважають за краще не згадувати).

Ще один важливий момент полягає в тому, що Україну злети тарифів стрясають по кілька разів на рік. У європейців ж частка витрат на послуги ЖКГ з роками практично не змінюється завдяки нудною стабільності у всьому: і в зарплатах, і в тарифах, і у взаєминах між споживачами і постачальниками послуг.

Разом виходить: якщо відняти з наших доходів витрати на їжу і комуналку, від яких ніяк не піти, все інше, включаючи транспортні витрати, розваги, купівлю ліків і книг, одягу і взуття, у нас залишається 15% заробітку. При цьому навіть у найбільш небагатих країнах Європи цей залишок складає більше половини.

Зустрічають по одягу

 Оновлення гардеробу "з'їдає" кожну 20-ю гривню середньостатистичного українського сімейного бюджету, транспорт - кожну 25-ю. І це при тому, що багато хто вже давно перейшли на "секонди" і тотально економлять на транспорті.

Згідно з офіційними даними, в рік середньостатистичний українець витрачає на відпочинок і розваги (курорти, поїздки, готелі, ресторани) 3,5% своїх коштів. Сказати, що це мало, - це нічого не сказати.

Якщо подивитися, скільки грошей витрачають на "релакс" європейці, то нам тільки й залишається, що тихо заздрити. Приблизно п'ята-шоста частина доходів (причому їх доходів - які в рази більше наших) йде на поїздки, ресторани, розваги. Чи варто дивуватися, що при рідкісних виїздах за кордон українці відчувають себе жебраками?

До речі, економісти кажуть, що частка коштів, яку громадяни країни витрачають на відпочинок, краще будь-яких індексів і економічних показників демонструє рівень доходів населення. Зв'язок дуже проста: чим краще люди живуть, тим більше вони витрачають на відпочинок і розваги. І навпаки.

Тож наші 3,5% порівняно з європейськими 16-22% дуже показові.

Як живуть українці і європейці: скільки заробляємо і куди витрачаємо. Кожне підвищення тарифів супроводжується нагадування про те, що ми "йдемо в Європу", а значить, тарифи поступово наближаються до рівня європейських.