Держстат провів дослідження домогосподарств, а українці оцінили свою бідність: на що найбільше бракує грошей

Чверть жителів країни змушена заощаджувати навіть на харчуванні.

Раз у два роки Держстат проводить дослідження домогосподарств, спрямоване на вивчення їх сприйняття власної бідності. Соціологи у цьому випадку кажуть про депривацію, під якою розуміється скорочення або повне позбавлення можливості задовольняти потреби людини – психофізіологічні або соціальні, передає Ukr.Media.

Щонайменше 95% опитаних восени 2017 року вважали ознаками бідності відсутність таких можливостей:

не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування;

хоча б через день споживати страви з м'ясом, курятиною, рибою (або їх вегетаріанським еквівалентом);

оновити верхній одяг та взуття для холодної пори року для дорослих один раз в 5 років, придбати за потреби новий одяг і взуття для дітей;

купити телевізор, холодильник, пральну машину або телефон (у тому числі мобільний);

мати житло у нормальному стані, водопровід, ванну або душ, збільшити наявну житлову площу, яка не перевищує 5 кв. м на людину, своєчасно оплачувати рахунки за житло і послуги, підтримувати досить теплу температуру в своєму житлі (придбати паливо, обігрівач і т. п.) протягом опалювального сезону;

оплачувати послуги лікаря (крім стоматолога) і призначені їм обстеження і процедури, життєво необхідну хірургічну операцію чи лікування в стаціонарі, купувати ліки, призначені лікарем;

забезпечити особам, що входять до складу домогосподарства, отримання професійної освіти;

дозволити собі несподівані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів.

Держстат відзначає, що поліпшення споживчих можливостей населення порівняно з 2015 р. (попереднім дослідженням), відбулося по більшості ознак і практично у всіх групах населення. Однак показники 2013 року залишаються абсолютно кращими в період з 2007 р.

Поліпшення однак не торкнулося кількості сімей, які оцінили себе як "глибоко бідних".

Найбільш поширеними обмеженнями (фінансовими обмеженнями) у всіх групах населення:

брак коштів для задоволення несподіваних необхідних витрат за рахунок власних ресурсів – 60% (у 2015р. – 64%)

брак для тижневого сімейного відпочинку поза домом один раз на рік – 52% (55%);

нестача коштів для оплати необхідних товарів та послуг з охорони здоров'я – 30-27% (32-27%);

відсутність автомобіля – 29% (29%);

відсутність у населеному пункті установ, що надають побутові послуги – 20% (22%)

незабезпеченість населеного пункту послугами екстреної медичної допомоги – 15% (15%);

відсутність комп'ютера – 14% (15%).

ЇЖА ТА ОДЯГ. Про наявність поневірянь у сфері харчування висловилися 25% (в 2015 р. – 28%). Серед регіонів найбільша частка таких респондентів у Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській, Сумській, Херсонській та Вінницькій областях (91-34%), найменша – в м. Києві, Рівненській, Полтавській та Київській областях (7-12%).

Сказали, що не мали достатньо коштів для щоденного споживання недорогих продуктів харчування, 9% населення (у 2015р. – 11%).

Не могли дозволити собі раз на п'ять років оновити одяг та взуття для холодної пори року 26%, придбати по необхідності новий одяг та взуття для дітей – 12% (в 2015 р. відповідно 30% і 15%).

ЖИТЛО. Кожен десятий повідомив про відсутність житла у нормальному стані. Житлова площа 5% населення не перевищувала 5 кв. м на людину. При цьому зменшилася частка українців, у яких через брак коштів були відсутні всередині житла туалет зі зливом (з 22% до 21%), ванна або душ (з 19% до 17%), водопровід (з 17% до 15%).

Найбільша частка населення, житло якому був відсутній туалет, відзначена у Закарпатській, Вінницькій, Івано-Франківській, Сумській, Житомирській, Рівненській і Кіровоградській областях (39-32%). Найменша частка відзначена в більш урбанізованих регіонах – Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській та Київській областях (11-15%). Серед опитаних респондентів з Києва не було таких, житло яких не мало водопроводу, ванної або душу, туалету.

ЗДОРОВ'Я ТА ОСВІТА. Залишаються обмеженими споживчі можливості населення у сфері охорони здоров'я.

Майже кожен третій опитаний повідомив, що не зміг купити призначені лікарем ліки, медичні товари та обладнання, 27-28% – не могли дозволити собі скористатися необхідними платними послугами лікаря (крім стоматолога), зробити аналізи, обстеження, процедури, призначені лікарем, або оплатити життєво необхідну хірургічну операцію чи лікування в стаціонарі.

Зменшилася на 1,6 в. п. до 8% частка респондентів, які не мали засобів для отримання професійної освіти.

ВІДПОЧИНОК тощо. Більше половини опитаних (52%) не мали засобів для тижневого сімейного відпочинку поза домом один раз в рік (в 2015 р. – 55%). 60% не могли здійснити за рахунок власних ресурсів несподівані необхідні витрати.

13% респондентів повідомили, що страждали від екологічних проблем (забруднення, вугільний пил і т. д.), 9% сказали, що в районах, де вони проживають, властиві злочини, насильство і акти вандалізму.

Рівень бідності за ознаками депривації у 2017р. був найбільшим за період з 2007 р. майже в усіх групах домогосподарств. Найбільший ріст відбувся в групі домогосподарств, у складі яких є неповні сім'ї (на 11 п.п.), в багатодітних домогосподарствах (на 6 п. п.).

На зростання за останні два роки бідності за ознаками депривації найбільше вплинуло погіршення можливостей домогосподарств підтримувати досить теплу температуру в своїй оселі, мати житло у нормальному стані, своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні рахунки, а також орендні, іпотечні платежі, платежі за споживчими кредитами. Поширеність цих ознак у домогосподарствах збільшилася порівняно з 2015 р. в 1,1-2 рази.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають