Міськдержадміністрація Києва має намір закінчити облаштування наземного транспорту системою електронного квитка

Київська міськдержадміністрація має намір закінчити облаштування наземного транспорту системою електронного квитка до серпня нинішнього року. Як уже повідомляли "Вісті", про це офіційно заявив директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров. Раніше терміни запуску е-квитка у Києві кілька разів переносилися, передає Ukr.Media.

7 травня 2017 року в Україні набув чинності Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті. Згідно із Законом впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду дозволить оцінити реальний оборот коштів, а відповідно - оцінити обґрунтованість тарифів на перевезення та можливості оновлення автопарку перевізника.

У середині серпня минулого року столична мерія оголосила конкурс на закупівлю обладнання для впровадження у столичному громадському транспорті єдиного електронного квитка на суму 460,4 мільйона гривень. Тоді ж експерти заявили, що виділення такої суми невиправдано, оскільки жодних документів, що підтверджують її необхідність, громадськості не надали, хоча кошти планували виділяти з міського бюджету.

"Вісті" звернулися безпосередньо до глави транспортного департаменту КМДА Сергію Симонову. Він підтвердив, що на момент оголошення конкурсу концепції даного проекту не було.

У березні 2017 року чинний на той час заступник мера з питань транспортної інфраструктури Ілля Сагайдак заявляв, що корейська компанія Korea Smart Card Company з початку 2017 року пропонувала Києву підписати меморандум, щоб у місячний термін розробити ТЕО (техніко-економічне обґрунтування) і впровадити пілотний проект єдиного електронного квитка за свій рахунок.

Корейська компанія заявила про потенційні можливості інвестувати в проект від 500 до 700 мільйонів гривень, і вже до кінця травня могла зробити пілотний проект на одному зі столичних маршрутів, а до кінця року запровадити Е-квиток у всьому комунальному транспорті.

Проте всі зустрічі і переговори з корейською компанією закінчилися нічим. Зрештою було прийнято рішення відмовитися від пропозиції іноземних інвесторів створити єдиний квиток за їх рахунок і віддати розробку даного проекту вітчизняної компанії за виділені кошти з київського бюджету.

У липні 2017 року, якраз під час активних переговорів з Korea Smart Card Company, ініціатор співпраці з корейцями заступник мера Ілля Сагайдак був звільнений. Офіційна версія відсторонення чиновника від займаної посади - "з причини незадовільної роботи".

У серпні 2017-го, столична мерія оголосила конкурс на закупівлю обладнання для впровадження у столичному громадському транспорті єдиного електронного квитка на суму, що дорівнює 17,7 мільйонів доларів, організовуючи тендер на запчастини під проект, якого, нагадаємо, на той час не існувало.

Крім того, як повідомляло видання "КиевVласть", умови тендеру були прописані під заздалегідь визначеного переможця, а заявлені ціни закуповуваного в 2,5 - 9,2 разів перевищували ті, за якими аналогічне обладнання купувалося в інших регіонах України.

Згідно тендера, мова йшла про придбання та монтуванні в наземному громадському транспорті столиці (автобуси, тролейбуси, трамваї) 1,5 тисяч комплектів обладнання для електронного квитка. Ці програмно-технічні комплекси повинні приймати оплату і вести облік наданих транспортних послуг. В кожен комплект АСОП входить бортовий комп'ютер, термінал водія і валідатор (електронний пристрій для проїзних квитків громадського транспорту).

Як зазначило видання, майже відразу ж двоє з потенційних учасників тендеру із закупівлі АСОП заявили, що, ймовірно, робиться спроба передати необґрунтовано великі кошти міського бюджету заздалегідь визначеного переможця. У розміщених на сайті ProZorro скарги в Антимонопольний комітет (АМКУ) стверджується, що умови тендеру не дають гарантії чесного розрахунку з переможцем, дискримінують вітчизняного виробника і у багато разів завищують вартість закупівлі.

У своїй скарзі в АМКУ ТОВ "Лот" пише, що "Київпастранс", вимагаючи довідку про те, що претендент "протягом 2014-2016 років впроваджував таке ж обладнання в інших містах або країнах з об'ємом щонайменше 1 000 валідаторів", штучно обмежує конкуренцію, виключаючи на етапі кваліфікації участь у торгах вітчизняних виробників. Обурило бізнесменів і чітке визначення розмірів валідатора.

"Чітке визначення конкретних розмірів товарів, при відсутності просторового обмеження місця для їх встановлення є штучним і очевидно застосовується з метою дискримінаційного підходу при проведенні закупівлі", - пише ТОВ "Лот".

У скарзі ТОВ "КС-Мехатроникс" в першу чергу робиться акцент на тому, що заявлена вартість закупівлі валідаторів істотно перевищує вартість валідаторів, які закуповуються в інших регіонах України.

"Заявлений в торгах безпрецедентно завищений бюджет закупівлі має корупціогенні чинники та свідчить про спробу порушення ст. ДО ЗУ "ПРО публічних закупівель" щодо засад запобігання корупційних дій та зловживань та максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівель", - зазначено в скарзі ТОВ "КС-Мехатроникс".

Як зазначило видання, цифри, наведені ТОВ "КС-Мехатроникс" у пункті 1 скарги, кажуть про те, що вартість закупівлі була завищена на суму від 275 мільйонів до 409,75 мільйонів грн.

В результаті торгів, у листопаді 2017 року тендер на поставку та монтаж обладнання, необхідного для впровадження електронного квитка у столичному транспорті, виграла компанія "Амріта комплексні рішення" за 365 мільйонів гривень. Видання зазначає, що дана компанія менш, ніж за 4 роки свого існування стала виконавцем самих топових держзамовлень на загальну суму 100 мільйонів гривень.

Зокрема, саме "Амріта комплексні рішення" виграла третій за величиною тендер, оголошений управлінням справами Верховної Ради України проект нової системи "Рада" за 7 мільйонів гривень. Ця ж переобладнала систему для голосування в залі, де проходять засідання Погоджувальної ради, за 9 мільйонів гривень оновлювала комплекс медійного супроводу в Кабміні.

Серед клієнтів "Амріти" - не тільки Верховна Рада і Кабмін, але й інші великі держструктури. Зокрема, компанія виграла аукціон на поставку 150 ноутбуків в НАБУ і запросила за це майже 2 мільйони гривень (13,3 тис. грн за кожен).

Як сказав "Вістям" розробник діючої системи "Рада-3" Анатолій Морозов, дана компанія безпосередньо пов'язана з прем'єром Володимиром Гройсманом. "Справа в тому, що від тендерів навмисно відсунули державні компанії, які раніше займалися комп'ютерним супроводом. Наприклад, у нас вже розроблена і випробувана нова система для голосування "Рада-4", вона благополучно працює в Київраді. Але гроші є гроші. А "Амріта" - структура нашого прем'єра", - пояснив Морозов.

У березні 2018-го в мерії заявили, що запуск єдиного квитка в тестовому режимі планується на липень, а впровадження переноситься на осінь. Голова департаменту ІТ КМДА Юрій Назаров повідомив , що вже встановлено 530 валідаторів та бортові комп'ютери. У вересні їх планують повністю запустити в наземному транспорті і метро.

У той же час джерело "Вістей" в КМДА, каже, що насправді питання щодо впровадження єдиного квитка вирішиться нескоро. «Так, валідатори купили, але частина з них вже поламані. Треба ремонтувати або міняти. Обладнання практично всі естонські. Інструкції до них естонською мовою, люди не знають, що з ними робити. Тільки на закупівлю додаткових серверів до цього обладнання витратили 100 мільйонів гривень. Загальна сума витрат вже перевищила 500 мільйонів. Коли це все запуститься, ніхто не знає. Але зате ми робимо самі, за свій рахунок, хоча можна було давно вже створити е-квиток за гроші корейців", - повідомляє джерело.