Найбільш сильні духом люди, як правило, не розповідають про те, що відбувається у них всередині. Таким людям доводиться самостійно проходити через свої внутрішні конфлікти, ховаючи біль за усмішкою. Сильні душі не показують, наскільки глибоко вони страждають, відповідаючи на всі питання фразами на кшталт - «я в порядку» і «у мене все добре», інформує UkrMedia.
Вони страждають на самоті, без свідків. Люди, сильні духом, тихо ховаються від інших, ридаючи від болю і страждань. Вони прокидаються щоранку з рішучістю боротися з будь-якими труднощами, що з'явилися на їхньому шляху. Вони виконують свою щоденну рутину, бо так у них з'являється відчуття хоч якогось контролю над власним життям.
Люди, сильні духом, займаються повсякденними справами, напускають на себе хоробрий вигляд і вдають, ніби біль зовсім не пожирає їх зсередини. Люди, сильні духом, приховують свою біль. Вони не показують її нікому, боячись осуду і не бажаючи виглядати вразливими. Такі особистості ховаються в своєму сталевому панцирі, щоб страждати непомітно. Їм не хочеться, щоб інші дізналися, що за зовні непроникною бронею насправді знаходиться зломлена людина.
Люди, сильні духом, є воїнами, б'ються на незримій війні. Їх броня зношена і покрита вм'ятинами, а тіло всіяне шрамами. Цих людей відрізняють синці та множинні рани, невидимі сторонньому оку, проте це зовсім не означає, що їм не боляче або що каліцтв насправді немає.
Сильні духом страждають мовчки. Вони впевнені, що у них немає права на прояви слабкості, а тому вкрай обережні у розмовах з оточуючими про свої переживання, страхи, проблеми і невпевненість у собі.
Вони не дають волі емоціям, тому що нездатні виразити словами все, що у них накопичилося. Їм дуже непросто визнати, що вони уразливі.
Страждання сильних духом людей непомітні для оточуючих. Світ навчив їх, що демонстрація емоцій і почуттів є ознакою слабкості і викликає тільки жалість. А тому вони повинні бути твердими, стійкими і сильними. У нашому безжальному світі можуть виграти тільки найсильніші. А найсильніші справляються з будь-якими труднощами, не скаржачись.
Люди, сильні духом, навчилися вистоювати під час найбільш шалених життєвих бурь, незважаючи на бажання зникнути і сховатися в найтемнішому місці, поки біль не перестане бути таким нестерпним.
Будучи сильним духом, дуже важко ділитися з оточуючими своїм болем і показувати слабкі сторони. Це складний процес, але кожен з нас заслуговує на те, щоб перестати страждати на самоті, і знайти людину, яка буде ставитися до нас з розумінням.
Багато людей страждають мовчки до тих пір, поки одного разу це стане нестерпним, а душа не розлетиться на безліч дрібних шматочків. Ми втрачаємо самих себе в безмовності, яку самі для себе створили. А страждання в самоті лише приносить ще більше болю. Але якщо перестати ховатися і відкрити душу, стане легше.
Так, ми сильні, але ми - люди.
Не варто страждати за зачиненими дверима, залишаючись один на один зі своїми демонами і переживаннями про речі, які не піддаються контролю.
Будьте добрими по відношенню до себе, любіть себе. Знайте, що навіть найсильніші люди часом потребують підтримки. Не соромтеся просити про допомогу. Не дозволяйте несказанним словами з'їдати вас живцем. Не соромтеся своїх найпотаємніших думок. А ще не дозволяйте стражданням визначати напрям вашого життя.
Страждання є неминучою частиною нашого життя, але не варто робити їх своїм незмінним пунктом призначення. Вчіться на них, розвивайтеся, а потім залишайте в минулому.
