Поважайте себе навіть тоді, коли інші цього не роблять

Ця стаття для вас, кожен читайте її, коли ви не бачите, як сильно заслуговуєте на все хороше, що було, є або може бути у вашому житті. Читайте її тоді, коли як би ви не намагалися наблизитися до своєї мети, але нічого не виходить. Тоді, коли ви відчуваєте себе ні на що не придатними... Тому що насправді це зовсім не так, інформує Ukr.Media.

Коли настає чорна смуга життя, пам'ятайте про те, що ви завжди робите все, на що здатні. Зверніть увагу на ті речі, які дійсно можете і повинні контролювати. Слідкуйте за тим, як ви обдаровуєте інших любов'ю, часом та енергією, тому що все це йде з глибини вашої душі, і є частиною вас самих. Подумайте, а чи не забагато віддаєте себе людям, які цього зовсім не заслуговують?

Людям, які сприймають вас, як належне? Людям, які це абсолютно не цінують? І найважливіше, чи не дозволяєте ви тому, як до вас ставляться інші люди, визначати власну цінність? Чи не дозволяєте ви їх уявленням і думкам про вас змінювати те, що ви думаєте про себе самі? Сподіваємося, що ні.

Сподіваємося, що ви пам'ятаєте про те, що єдина людина, якій ви можете коли-небудь дозволити визначати те, чого ви варті насправді - ви самі. Не хлопець, який розбив вам серце і пішов, і не дівчина, яка так вам і не зателефонувала, не HR-менеджер, який провів інтерв'ю, але навіть не пояснив, чому не бере вас на роботу, і навіть не «друг», який постійно витирає об вас ноги.

Ну а що стосується людей, які розбивають вам серце, які відносяться до вас куди гірше, ніж ви того заслуговуєте, просто відійдіть від них, і як можна далі. Залиште їх у своєму минулому, і як можна рідше згадуйте про них. Навіть якщо вам буде дуже боляче, навіть якщо до того, як це біль стане трохи слабшою, вам доведеться проплакати кілька тижнів, навіть якщо потім доведеться повільно і ретельно збирати себе по шматочках. Все одно вам варто від них піти. І, йдучи, пам'ятайте - насправді цим ви робите гірше лише їм, а не собі.

До того ж навряд чи вам насправді хочеться тримати поряд з собою когось, хто не бачить цінності в тому, чим ви обдаровуєте його життя, або тому, що ви можете йому запропонувати. Вам потрібні зовсім не такі люди. Вам потрібен хтось, хто завжди буде бачити ваш світ і відчувати ваше тепло. Хтось, хто буде цінувати все, що у вас є, аж до особливостей, дивацтв і навіть недоліків.

Вам не потрібен той, хто буде намагатися визначати, наскільки ви гарні, виходячи з власних перекручених стандартів. Або хтось, хто прийняв рішення, що ви не заслуговуєте навіть елементарної поваги. Ви самі визначаєте свою цінність, встановлюючи для оточуючих рамки і стандарти їх звернення з вами. Ви визначаєте свою гідність тим, як реагуєте, коли люди ображають вас, роблять боляче або не виявляють належної поваги.

Ви визначаєте міру те, наскільки поважаєте самі себе, коли приймаєте рішення йти вперед, незважаючи на все погане, що з вами сталося. Незважаючи на перешкоди на шляху, на які ви ніяк не можете вплинути. Ви визначаєте, наскільки високо ви будете у власних очах, те, як протистояти темним смугам свого життя і процвітати у світлих.

І тому годі дозволяти іншим людям визначати ваше уявлення про самих себе. Вистачить спускати їм все з рук. Вистачить задовольнятися крихтами.

Ніхто не хоче бути чимось меншим і більш незначним, ніж він може бути. Ніхто не хоче для себе посередності. І якщо ви вірите чи знаєте, що гідні більшого, то ні за що і ніколи не задовольняйтеся меншим, ні за що не беріть його, як належне. Посередність - це лише відмовка для ліні. Це виправдання для того, щоб не намагатися ні до чого не прагнути... щоб бути невдахою. Невже життя вічної невдахи - це те, до чого ви дійсно прагнете?

Поважайте себе настільки, щоб позбавлятися від тих, хто вважає вас негідними поваги, і поводиться з вами відповідно. Єдина людина, з якою ви завжди будете прокидатися вранці і проводитимете вест день - ви самі.