Чи можна відучити дитину говорити погані слова
При тому, що зараз відкрито матюкаються у нас всі і скрізь, є сім'ї, для яких мат, як і раніше, є табу.
Зараз нецензурна лексика звучить всюди. Її можна почути в транспорті, в супермаркеті, у дворі свого будинку. Матюки вживають літні люди, молодь, чоловіки й жінки. Навіть школярі іноді шокують батьків непристойними словами, почутими на вулиці. Чи можна відучити дітей вживати матюки?
Як побут «з'їдає» заборонений плід
Щоб зрозуміти, чи можна відучити дітей матюкатися, спробуємо розібратися, яке значення мат має в нашому житті, навіщо його колись придумали і почали вживати?
Вважається, що матюки, попри свою непристойність, мають два важливих призначення. Перше — сакральне, містичне. В цьому плані мати вживають в екстрених ситуаціях для того, щоб з їх допомогою сконцентруватися, активізувати силу, волю, розум для захисту від ворога, порятунку від розлюченого звіра, а іноді — щоб підняти те, що здається нездоланним. Друге призначення матів — це, умовно кажучи, психолог, який завжди з тобою: якщо ти втомився, нерви на межі, матюки служать емоційною розрядкою, вилаявся — полегшало, інформує Ukr.Media.
Мається на увазі, що, виходячи з цих двох призначень, мат повинен вживатися вкрай рідко, у виняткових випадках, — пояснюють психологи. — І в розряд умовно заборонених слів він потрапив не тільки тому, що в його складі є дійсно непристойні слова, але і щоб ненормативна лексика не втратила свою унікальність, а значить і свою силу. Але що відбувається зараз? З розряду особливих слів, забороненого плоду, мат «скотився» до рівня повсякденної побутової лексики, почав втрачати свою унікальність, і, відповідно, починає втрачати свою силу.
Це можна пояснити тим, що, за словами психологів, ми живемо в протестний час, коли в житті кожної людини мало не щодня виникають ситуації, коли хочеться вилаятися матом. Відбувається звикання до цих слів, і з часом люди перестають сприймати їх як щось надзвичайне. Вже багато матюків починають замінювати звичайну лексику, навіть не помічаючи цього, а іноді їх вживають як «місток» для зв'язки слів. Напрошується висновок про те, що зараз ненормативна лексика, яка претендує на буденність, — агонізує, і, швидше за все, недалекий той час, коли вона стане взагалі ні в якому плані нікому не цікавою.
В Абхазії, ще у 90-ті роки у деяких родинах щоб малюкам з малих років відбити бажання вживати матюки, присутні в лексиці всіх народів, які у свій час жили в СРСР, старші покоління цілеспрямовано і дуже активно вживають їх при малечі, коли ті ще і говорити не вміють. І для них звичне, те, що кожен день на слуху, вже ніякого інтересу не представляє — ці діти, як стверджували в тій родині, коли починають говорити, мати не вживають. Таке-от своєрідне «щеплення» від нецензурної лексики. Метод, звичайно, спірний, підійде не для всіх, але, виявляється, у народній практиці він існує.
Про детонатор і «дематюкації»
Спочатку матюки з'явилися як кодові слова, які не всім були зрозумілі і не всі їх вживали. Приблизно, як і «феня», яка вважається злодійською мовою. Але «народилася» блатна лексика — не у в'язниці.
Придумали «феню» купці, коли їх життя було пов'язане з постійною небезпекою. На їхній товар і гроші зазіхали багато, їх часто грабували. Їм небезпечно було спілкуватися між собою прямо, тому була «винайдена» алегорична мова, яку знало і вживало дуже вузьке коло людей. Але який сенс у «фені», коли її справжнє значення знають всі, і при бажанні можуть вживати? Широке поширення матюків і їх загальнодоступність теж позбавляє їх особливої «принади», і вони втрачають привабливість. Так само, як шлягер, який всім подобається, всі його слухають і цим його «затирають» настільки, що він просто набридає.
Психолог припускає, що вже найближчим часом в окремих вузьких групах матюки можуть замінювати якимись співзвучними словами, які для інших будуть незрозумілими та загадковими. І такі приклади, за його словами, вже є — коли, наприклад, відомий посил «або ти на...» замінили словом «детонатор». Це цікавіше, ніж мат, веселіше, і головне — мало хто здогадується про те, що означає це слово для якогось кола людей.
Значить, мати підуть з нашого життя, і без пропонованого у Верховній Раді закону про «дематюкацію»?
Мат може піти з ужитку тільки сам по собі, природним шляхом, і, схоже, його «зоряний час» вже на заході, — вважають експерти. Але якщо раптом приймуть закон, що забороняє мати, нецензурна лексика знову стане забороненим плодом і ми отримаємо протилежний, ніж пропонується в законі, результат — вона отримає друге дихання. Матюки — це не хвороба, яку можна вилікувати таблеткою.
Але, погодьтеся, якщо матюки вживають діти, які навчаються ще в молодших класах, — як-то недобре, які б стадії в нашій лексиці не переживала нецензурна лексика. Що ж робити, якщо син чи донька «принесли» з вулиці, як кажуть, «триповерховий» вираз?
Психологи радять, почувши мат від своєї дитини, намагатися придушити в собі емоції, оскільки вони тільки підігріють інтерес дітей до нових для них слів.
Перший раз краще всього зробити вигляд, що ви взагалі нічого незвичайного не почули. Не виключено, що в результаті такої реакції дитина взагалі забуде «погане» слово, і більше не буде його вживати. Але якщо вона знову повторить його, можна спокійно сказати, що ми вдома таких слів не вживаємо, тому навіть не знаємо їх значення. І попросити, щоб дитина пояснила, що має на увазі. Все це повинно бути вимовлене без емоцій, і виглядати не як скандал, а просто як звичайний діалог. Після пояснення дитини можна сказати їй, теж дуже спокійно, що це нецікаво, і що ви б такі слова не вживали. Чи допоможе це вашому чаду забути мати? Сумнівно. Адже як тільки дитина вийде на вулицю, їй нагадають. Але при виявленій вами «байдужості» до них у ваших сина чи дочки особливого інтересу до матюків, швидше за все, не буде.
При тому, що зараз відкрито матюкаються у нас всі і скрізь, є сім'ї, для яких мат, як і раніше, є табу. Але наївно вважати, що діти з таких сімей не чують, що кажуть на вулиці, і не переймають незвичайних для себе виразів. Так само наївно їх сварити за це, загострюючи увагу на нових словах.