Коли мова йде про те, хто щасливіший, люди з дітьми чи без них, більшість досліджень вказують на останніх. Але нове дослідження показує, що батьки стають щасливішими в більш пізньому віці, коли їхні діти виростають і починають жити окремо, і стають джерелом соціального задоволення, а не стресу, інформує Ukr.Media.
Більшість досліджень батьківського щастя були зосереджені на тих, чиї діти все ще живуть удома. Вони показували, що люди з дітьми менш щасливі, ніж їх однолітки, що не мають дітей, тому що у них менше вільного часу, сну і грошей.
Крістоф Беккер з Гейдельберзького університету в Німеччині і його колеги поставили собі питання, що змінюється, коли діти покидають дім. Щоб з'ясувати це, вони проаналізували дані європейського опитування, під час якого опитали 55 000 осіб у віці 50 років і старше та з'ясували їх емоційний стан.
Вони виявили, що в цій найстаршій віковій групі люди з дітьми мали більше задоволення життям і менше симптомів депресії, ніж люди без дітей, але тільки якщо їх діти покинули будинок.
Повертаючи послугу
Це може бути тому, що коли діти ростуть і виїжджають, вони забезпечують соціальне збагачення своїм батькам за кошт щоденного стресу від турботи про них, каже Беккер. За його словами, вони надають допомогу і фінансову підтримку своїм батькам.
«Отже, роль дітей в якості опікунів, фінансової підтримки або просто в якості соціального контакту може переважити негативні аспекти батьківства», — каже він.
Картина схожа в США, говорить Ніколас Вольфингер з Університету Юти. Нещодавно він проаналізував 40-річні дані Загального соціального обстеження США і виявив, що батьки з порожніми гніздами у віці від 50 до 70 років на 5-6 відсотків частіше повідомляють про те, що вони дуже щасливі, ніж ті, у кого ще живуть діти.
За словами Вольфингера, якщо батьки відмовляться від ідеї чекати, поки їх діти переїдуть, щоб максимізувати своє потенційне щастя, вони можуть переїхати до країни з найкращою підтримкою по догляду за дитиною.
Дослідження, проведене у 2016 році у 22 країнах, показало, що батьки, які мають дітей, були насправді трохи щасливішими, ніж їх однолітки, що не мають дітей, якщо вони жили в таких місцях, як Норвегія, Португалія і Швеція, які оплачували відпустку по догляду за дитиною, щедрі гроші по догляду за дитиною, відпустка для себе та відпустка по хворобі.
Напевно, це все більш актуально для західних країн, адже синдром порожнього гнізда у східних культурах набагато сильніший.
