Через ці 5 причин не варто ставати ідеальною заради чоловіка. Прагнення жінок бути ідеальними для чоловіків призводить до появи у них проблем.

Жінки у всьому світі ходять на спеціальні тренінги, проводять довгі години у фітнес-центрах і кабінетах пластичних хірургів, закінчують кулінарні курси. І все це заради того, щоб відповідати запитам чоловіка. Ось тільки останні зазвичай не цінують таких намагань. Чому так відбувається, і з якими жінками вони дійсно готові провести усе життя — читайте у нашому матеріалі, інформує Ukr.Media.

Часом здається, що чоловік і сам не розуміє, яка жінка йому потрібна: затишна і домашня з пирогами? Приваблива і яскрава з амбіціями? Безвідмовна і проста? Норовлива і інтелектуальна? Тоді яка саме? Назбиравши різних кліше з суспільної свідомості, з'ясовуємо. Виявляється, жінка повинна поєднувати у собі усе краще відразу, встигати у всіх напрямках і оперативно обертатися до свого чоловіка то однією своєю привабливою стороною, то іншою — залежно від його побажань. Отже, просто чоловічий ідеал. Ось тільки чи дійсно варто ним ставати?

Така жінка не ідеальна, а зручна. А чоловікам подобаються незручні. Зручних зазвичай використовують і кидають, коли вони стають абсолютно не цікавими.

Ілюзія ідеалу

Єдиної "моделі ідеальної жінки" не існує. Тому дівчаток вже з народження, про всяк випадок, вчать бути гарними у всьому. Нам говорять, що ми повинні бути одночасно розумницями і красунями з вищою освітою. Вміти підтримувати будь-які розмови, смачно готувати і вести домашнє господарство. І "вершина успіху" — вийти заміж. І там, у шлюбі, продовжувати нести прапор "гарної дівчинки" вже для конкретної людини.

Догоджати, заслуговувати кохання, бути зручною, відмовившись від свого "Я", своїх бажань, цілей і цінностей. Саме цю модель більшість жінок намагаються реалізувати у своєму дорослому житті (часом навіть неусвідомлено), вважаючи, що ця жертовність буде гідно оцінена.

І вона цінується, але до певного моменту. Настає мить, коли добрий, душевний і чуйний чоловік раптом починає поводитись "некоректно" з такою чудовою дружиною — не помічає, не цінує, виявляє зневагу, неприйняття і навіть агресію, і — вінець ситуації — йде. До іншої, зовсім не такої чудової.

Уся справа у тому, що модель сімейного щастя, побудована на відповідності жінки ідеалам чоловіка — це ілюзія. Гармонійний союз неможливий там, де один з партнерів відсутній — тому що розчинився у іншому. Нереальний там, де кохання заслуговують, — адже кохають не за щось, а за факт самого існування. Не збережеться там, де занадто зручно — у болоті комфорту поступово стає нестерпно нудно.

Тому головна причина не прагнути стати "ідеальною" для чоловіка — це самозбереження. Не втратити себе як особистість.

Чому не варто "ходити" за чужими ідеалами?

Щоб не втратити себе

Це головне. І з цього виростають усі інші причини. Просто йдучи за чужим ідеалом, людина зазвичай втрачає свої — навіщо вони їй? Вони розчиняються, як і цілі, бажання, життєві завдання, характер — та особистість, яку спочатку покохав ваш партнер. Щоб себе зберегти, треба жити не заради когось, а заради себе. Не концентруватися на собі, не помічаючи інших, а робити для інших, але заради себе. У фокусі вашої уваги мають бути ви і ваші пріоритети, через них, як через призму, треба пропускати потреби і бажання близьких та коханих й дотримуватися їх у першу чергу тому, що це буде радувати вас.

Щоб не перебувати у постійному стресі від прагнення відповідати чиїмось уявленням

Неможливо нескінченно перебувати у стані того, хто екзаменується і гарячково звіряє власні відповіді з правильними. А саме такою є позиція жінки, яка намагається дотримуватися ідеалу свого чоловіка. Розслабтеся і сфокусуйтеся на собі — своїх ідеалах і еталонних якостях. Працювати над собою, рости і розвиватися — важливо і потрібно, але тільки за умови, що саморозвиток і самовдосконалення відповідає потребам вашої особистості. У гонитві за ідеалами чоловіка ви ризикуєте знайти перманентне невдоволення собою, яке буде відбиватися на оточуючих і у підсумку рикошетом почне повертатися до вас.

Щоб підтримувати баланс, необхідний для щасливого повноцінного життя

Ми істоти багатогранні, і для відчуття щастя та радості повинні бути реалізованими відразу у декількох областях: коханні, дружбі, професії, родині, хобі — важливим є усе у комплексі. Будь-який дисбаланс проявиться хворобою близьких, негараздами на роботі, зрадою друзів, депресією. Світ просигналізує, що ви пішли не туди. Але ще до сигналу ззовні, ви можете самі поставити собі діагноз "дисбаланс". Щойно ви розумієте, що живете заради когось або чогось (чоловіка, дітей, родини, справи, кар'єри) — це означає, що ви втратили повноцінну себе, і якась з кинутих вами сфер заявить про себе серйозною проблемою.

Щоб був шанс повернути собі своє життя, радість і гармонію

О, скільки їх — дівчат, які дотримуються ідеального сценарію, з болем і сльозами буквально збирали себе по шматках після розваленого шлюбу, у якому повністю розчинилися, втратили спочатку себе, а потім і відносини. Але і це не найгірший варіант — можна ж і усе життя прожити "рибою-прилипалою", без своїх амбіцій, у позиції абсолютної співзалежності, без поваги, нецінною і некоханою. Нещасливою. Але ми пам'ятаємо, що "людина народжена для щастя, як птах для польоту". Просто щоб злетіти, треба трохи попрацювати над своїми крилами.

Чоловікам подобаються незручні, а зручних вони просто використовують

Гідний ресурсний чоловік хоче, щоб поруч з ним була жінка, рівна йому — гідна і ресурсна, самодостатня, особистість. Якась його частина завжди буде бажати цю жінку підпорядкувати, у чомусь обмежити, змусити думати так само, як думає він. Але — саме у момент, коли жінка дає відсіч, відстоює межі власної особистості, свого унікального простору — вона збільшує його кохання, повагу і невичерпну цікавість до себе. Таку жінку він не втомиться вивчати, буде цікавитися нею, розмовляти і шукати теми для спільних занять.

Тут важливо жінці розуміти — чого хоче саме вона, до чого прагне, хто вона у цьому світі і якою має намір стати? Адже саме жінки — творці, вони народжують і створюють чоловіків. І їм, як творцям, принципово важливо прагнути до ідеалу, але не до чужого, а до свого.