Як зупинити емоційне переїдання — 8 ефективних способів
Як перестати переїдати під час стресу.
Стресові ситуації, проблеми на роботі і в стосунках багатьох людей призводять до внутрішньої порожнечі. Їжа створює відчуття цілісності, заспокоює, тимчасово знімає напругу. Емоційне переїдання закінчується швидким набором ваги, але є способи, як його зупинити, інформує Ukr.Media.
Почніть рухатися
Під час стресу переведіть увагу на фізичні навантаження. Регулярні заняття підвищують рівень позитивних емоцій, усувають депресію і тривогу.
Виключіть шкідливу їжу
Не ходіть в магазин в стресовому стані. Можна купити і з'їсти висококалорійну їжу, що приводить до набору ваги. Зберігайте солодощі, шоколад у важкодоступних місцях, щоб не було спокуси їх дістати. Це допоможе розірвати цикл переїдання, дасть час зупинитися, перш ніж покласти їх в рот.
Використовуйте здорову їжу
Емоційний голод нерідко важко відрізнити від справжнього. Якщо у вашому раціоні присутні правильні продукти, легше виявити, що і коли ви вживаєте від нудьги або стресу.
Ведіть щоденник харчування
Записуйте свої емоції протягом дня і все, що з'їли. Це допоможе виявити причини, які запускають негативні процеси переїдання.
Зверніть увагу на обсяг
Намагайтеся використовувати невеликі порції. Вибирайте для їжі маленькі тарілки. Це усвідомлені харчові звички, які необхідно виробляти.
Забезпечте підтримку
Щоб зупинити емоційне переїдання, знайдіть людей, до кого можна звернутися в скрутну хвилину. Телефонна розмова, особисте спілкування швидше піднімуть настрій, ніж порція їжі.
Усуньте негативний внутрішній діалог
Емоційне переїдання нерідко викликає почуття провини і сорому. Якщо зациклитися на таких переживаннях, легко викликати безперервний потік порушення харчової поведінки.
Виключіть відволікаючі фактори
Можна набагато більше з'їсти, коли в цей час перебуваєте перед телевізором або комп'ютером. Зосередьте увагу на їжі, її запаху і смаку, ретельно пережовуйте.
Увага!
Інформація, представлена в статті, матє ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.