Якщо у вас є діти, ви не маєте права їх кинути
Так, їм зараз за 30, 40, 50, 60. Але вони все одно ваші діти. І рівно так само, як їх не можна було кинути в п'ять років, їх не можна кидати й зараз. Тому що їм буде боляче, інформує Ukr.Media.
Мій батько пішов у 65, а мені було 38. Але досі, побачивши в натовпі схожу фігуру, відразу машинально починаєш вдивлятися. Хоча тут же розумієш, що вдивлятися нема чого.
Ми, літні — останній "рубіж оборони"
Всі ми тою чи іншою мірою боїмося смерті. Правда, чим старше стаємо, тим менше боїмося. Але, думаю, зовсім байдужих все-таки мало.
Так ось, поки ми живі, наші діти в цьому відношенні набагато спокійніше. Ми є їх захисним. Ми робимо їх захищенішими просто самим фактом свого, поки ще земного, існування. Це дорогого коштує. І є сенс триматися за життя хоча б з цієї причини.
А як бути тим, хто бездітний? Або діти є, але відносини з ними так і не склалися? Про це — трохи нижче.
Улюблена справа
Спеціально не вказую яка. У кожного — своя. Дуже потужний стимул. Хоча є, звичайно, свої нюанси. Якщо ваша любов — література, можете працювати хоч до труни. А якщо — сталевар? В цьому випадку (раз колишня професія недосяжна) потрібно або отримувати нову, або, принаймні, обзавестися значущим хобі, заняттям, яке грітиме душу.
Щодо нової професії — можливості є, і дуже непогані. Повно безкоштовних курсів для літніх людей. Насправді, це унікальна можливість, нарешті, зайнятися тим, про що мріяли, але з якихось причин не змогли.
Хоча улюбленою справою може стати і спілкування з онуками, і дача з городом. Тут єдиних рецептів немає, кожному своє.
Самоактуалізація і самореалізація
Це вже за заповітами представників гуманістичної та екзистенціальної психології. Якщо у двох словах (відповідно до формату замітки, хай пробачать мені професіонали): птах створений для польоту, а людина — для самовдосконалення. В цьому і сенс, і мета його життя. І вища насолода від нього.
Насправді, ідея тісно перегукується як з попередніми трьома, так і з наступною, четвертою. Все знову перевірено на собі: на 64-му році життя я пішов в магістратуру за спеціальністю «екстрена допомога дітям і батькам». Насправді, важко. І без того багато турбот, але дуже цікаво.
І ще: як завжди під час серйозного навчання, прямо фізично відчуваєш свій власний когнітивний ріст. Причому, справа не лише в нових конкретних знаннях: краще починає працювати весь твій немолодий і втомлений мозок.
Хочу сказати й про велику кількість своїх однолітків, які самовдосконалюються різними шляхами: від написання мемуарів до краєзнавства, від освоєння комп'ютера до відкриття малого бізнесу — список реально невичерпний.
А ми тим часом підійшли до фінального аргументу, наскільки очевидного, настільки ж і чарівного.
Життя прекрасне і дивовижне
Можливо, це основна причина довше залишатися на білому світі.
Життя і справді прекрасне і дивовижне, навіть якщо часом воно вам таким не здається. Але, щоб переконатися в цьому, просто уважніше дивіться навколо.
Підбиваємо підсумки
У літньому віці дуже легко бачити негативні сторони. Просто тому, що вони лежать на поверхні. Позитивні ж часом приховані від поверхневого погляду.
Наприклад, всі ж люблять своїх онуків. Але коли вам 20 років, онуків не буває за визначенням. Або — відчуття свободи, яке буває тільки в дитинстві і на пенсії.
Кожна літня людина з сумом думає про минулу молодість. Однак багато, якщо не більшість, не погодилися б відмовитися від вже пройденого шляху.
Загалом, головний підсумок сьогоднішньої замітки такий: спробуйте подивитися на свій вік не з точки зору старих болячок, а з точки зору нових можливостей. Тож багато чого у вашому житті чудесним чином зміниться…
