Кожній з нас хоча б одноразово треба було втішати, заспокоювати і підбадьорювати когось. І при цьому мучитися через нестачу потрібних слів та одночасно від страху сказати щось зайве. Ми знаємо, як надати людині термінову підтримку правильно, інформує Ukr.Media.
Слухання справи
Головне — обов'язково дати людині висловитися. Не варто боятися потоку одкровень і впадати у паніку: ніхто не вимагає від вас бурхливої діяльності і негайного вирішення усіх проблем. Питання, поради та всесвітню мудрість теж краще залишити на потім: на цьому етапі людині потрібно просто знати, що вона не самотня, що її чують, їй щиро співчувають.
Вислухати не означає завмерти і мовчати до самого закінчення монологу. Така поведінка швидше нагадує байдужість. Проявляти "ознаки життя" можна і навіть потрібно, щоб втішити близьку людину: вимовляти "Так", "Я тебе розумію", іноді повторювати слова або фрази, які здалися ключовими, — усе це покаже, що вам дійсно не все одно. А додатково допоможе зібратися з думками: і співрозмовнику, і, до речі кажучи, вам теж.
Це жест
Існує найпростіший набір жестів на допомогу тим людям, які співчувають. Відкрита поза (без схрещених на грудях рук), трохи схилена голова (бажано на одному рівні з головою тієї людини, яку ви слухаєте), схвальне хмикання у такт розмові і розкриті долоні, кивання головою підсвідомо сприймаються як знак уваги і підтримки. Коли йдеться про близьку людину, з якою ви звикли підтримувати тілесний контакт, не завадять заспокійливі торкання, погладжування. Якщо той, хто говорить, впадає у істерику, а таке теж нерідко трапляється, то один з варіантів заспокоїти його — міцно обійняти. Цим ви начебто повідомите йому: "Я поруч, я тебе приймаю, ти у безпеці".
З малознайомими людьми щодо тілесного контакту краще не експериментувати: по-перше, ви самі можете відчути себе ніяково; по-друге, людину з жорстким особистим простором така поведінка може відштовхнути. Також варто бути дуже обережними, якщо перед вами жертва фізичного насильства.
Без змін
Не можна зациклюватися на стресі, вважають деякі люди. "Опануй себе!", "Знайди привід для радощів" — ось стандартний набір фраз, який вбиває у наші голови культуру глобального позитиву і легкості буття. На жаль, усі ці установки у 90 випадках зі 100 дають зворотний ефект і зовсім не допомагають втішити людину словами. Повіривши у те, що треба у всьому шукати плюси, ми вчимося не працювати над проблемою, а завалювати її масою умовно позитивних переживань. У результаті проблема нікуди не зникає, а повернутися до неї і спробувати вирішити з кожним наступним днем стає дедалі важче.
Якщо людина постійно повертається до однієї і тієї ж самої теми, то це означає, що стрес досі ще дає про себе знати. Дозвольте їй говорити стільки, скільки буде потрібно (за умови що ви самі витримаєте цей процес). Бачите, що стало легше? Відмінно. Можна поступово замінювати тему.
Якщо більш детально
Якими словами втішити людину? Найчастіше той, хто потрапив у біду, відчуває себе соціальним ізгоєм — йому здається, що його нещастя унікальні і нікому немає справи до його переживань. Фраза "Чи можу я чимось допомогти?" здається банальною і прісною, але однак саме вона показує вашу готовність розділити проблему і опинитися у одному човні з потерпілим. А ще краще пропонувати щось конкретне: "Хочеш, я приїду до тебе прямо зараз і ми усе обговоримо?", "Диктуй список необхідного — привезу протягом дня", "Зараз зателефоную знайомим юристам (лікарям, психологам), можливо, вони що порадять" або просто "Приїжджай у будь-який час". І навіть якщо відповіддю стане роздратоване бурчання у стилі "Не треба, розберуся самотужки", саме бажання допомогти надасть позитивний ефект.
Допомогу варто пропонувати лише у тому разі, якщо ви дійсно готові до подвигів, витрати часу, грошей і емоцій. Не переоцінюйте свої сили, обіцяючи те, що не в змозі зробити, у результаті вийде тільки гірше.
Під наглядом
Висловлювання "Не чіпай мене, відчепися, я хочу залишитись на самоті" часто говорить не стільки про бажання впоратися з ситуацією поодинці, скільки про надмірну одержимість проблемою і, на жаль, стан, наближений до паніки. Тому залишати людину у спокої надовго категорично не рекомендується. Хіба що на вкрай обмежений проміжок часу, при цьому перебуваючи неподалік і тримаючи руку на пульсі.
Нерідко настрій "піти у себе" провокує надмірну цікавість оточуючих, іноді навіть зовсім не близьких, їх надмірні жалощі, заступницьке ставлення. Це нікому не подобається. Тому, коли бачите перед собою когось саме у такому стані, вам слід стримати рівень своїх переживань і співчуття (хоча б зовнішній) і дати зрозуміти, що ви не збираєтеся вчити людину життя або тиснути авторитетом, але при цьому щиро хочете допомогти.
Він, вона
Ми звикли вважати, що жінка — істота емоційно нестійка і завжди схильна до істеричної реакції, а чоловік сильний і стійкий за замовчуванням, тому здатний впоратися зі стресом поодинці. Однак це не зовсім вірно.
Останні дослідження вчених показують, що соціально ізольований чоловік набагато гірше переносить стрес, ніж жінка, залишена наодинці з собою: він більш схильний до занурення у себе і депресії (а у дівчат у форс-мажорних ситуаціях навіть імунітет зростає!). І та проблема, яку ми, емоційні, переживемо і все ж таки забудемо, ще довго може турбувати чоловічий мозок. Психологи вважають, що подібна тривала реакція — наслідок того, що хлопчиків з дитинства привчають мовчати і більше стежити за своїм реноме, ніж за станом психологічного комфорту.
Чоловік потребує розради, проте принесуть її швидше дії, ніж слова. Як втішити кохану людину? Ваш приїзд, смачна вечеря, ненав'язлива спроба розгальмувати подіють набагато краще за словесні зізнання. Крім того, активна поведінка когось поруч повертає чоловіків у себе. А ще дайте зрозуміти, що йому не завадить висловитися і ви не бачите у цьому нічого страшного.
Порятунок тих, хто допомагає
Іноді ми настільки захоплюємося порятунком потопаючих, що це стає вже нав'язливою ідеєю. Чому, до речі, потурає і потерпілий: звикнувши до вашої готовності вислухати, він, навіть цього не розуміючи, перетворюється на вашого особистого енергетичного вампірчика і починає скидати усі негативні емоції на ваші тендітні плечі. Якщо це триває занадто довго, незабаром ви самі почнете потребувати допомоги.
До речі, для деяких людей можливість допомагати комусь перетворюється на спосіб піти від власних проблем. Таке допускати категорично не варто — рано чи пізно є ризик також прийти до повноцінного нервового зриву.
Якщо після тривалих і, як вам здається, терапевтичних розмов ви почуваєтесь вичавленою як лимон, з'являються втома, порушення сну, дратівливість — варто трохи пригальмувати. У такому стані ви навряд чи комусь допоможете, а ось собі дуже легко нашкодите.
Депресія
У нас полюбляють застосовувати діагноз "депресія" з приводу і без. І хоча діагностувати це захворювання може тільки фахівець, є загальні ознаки, за появи яких потрібно терміново звертатися по кваліфіковану допомогу. Це:
- апатія, смуток, переважання поганого настрою;
- занепад сил, рухова загальмованість або, навпаки, нервова метушливість;
- уповільнення мовлення, тривалі паузи, застигання на місці;
- зниження концентрації уваги;
- втрата цікавості до звичних та радісних речей і подій;
- втрата апетиту;
- безсоння;
- зниження сексуального потягу.
Хоча б кілька симптомів з перерахованого — і вам дійсно варто підшукати для потерпілого гарного психотерапевта.
