Кілька простих правил для батьків, які допоможуть прищепити дітям любов до навчання. Любов до навчання батьки можуть своїм дітям прищепити.

Батьки часто чекають від школярів високих оцінок, гарних результатів, але варто пам'ятати, що тривалий і складний процес отримання знань — це відповідальність не лише дитини, але й батьків, і вимагає їх безпосередньої участі, інформує Ukr.Media.

Про те, що робити, щоб допомогти дитині вподобати навчання, добре займатися і отримувати радість від процесу навчання, з нами поділилися фахівці.

Допомагайте з важкими завданнями

Учневі у будь-якому віці необхідно відчувати підтримку батьків і знати, що йому обов'язково допоможуть, якщо він не зможе з чимось впоратися самотужки. У складній ситуації важливо набратися терпіння, не кричати на дитину і не лаятися. Так, якісь речі нам здаються очевидними, але, варто пам'ятати, що для дитини — це новий матеріал, з яким вона лише вчиться працювати.

Під час розмови про невдачі або про погані оцінки дуже важливою є грамотна критика. За оцінки не потрібно лаяти, необхідно аналізувати і обговорювати те, як можна їх виправити, що потрібно для цього зробити. При цьому важливо уникати таких висловлювань: "Ти погано підготувався!", "Ти не довчив!", "Ти мене розчарував" та подібних до них. Такі фрази краще замінити на "Давай подумаємо, чому сталася помилка", "Давай розберемося і проаналізуємо, чому не вийшло", "Як ми можемо виправити ситуацію". Ці висловлювання допоможуть школяреві зрозуміти, по-перше, що він може розраховувати на допомогу і підтримку близьких, а, по-друге, що будь-яку помилку можна виправити і не варто боятися їх зробити.

Якщо постійно лаяти дитину, то у неї буде накопичуватися стрес, а це означає, що й бажання вчитися зникне, адже стрес заважає дітям повірити у себе і негативно впливає на мотивацію. Дотримуйтеся простого правила: немає стресу — не буде і відторгнення до навчання.

Допомагайте сформулювати цілі навчання

Потрібно допомогти дитині сформувати позитивне ставлення до навчання, а також розуміння необхідності і важливості одержуваних знань.

Допомагайте дитині сформулювати цілі: коли в учня є мета, він краще розуміє, навіщо йому потрібна освіта і чому він повинен стільки часу витрачати на навчання. Навіть у маленького школяра є уявлення про професії, він мріє про своє майбутнє, можливо, вже навіть уявляє, ким він хоче стати, тому важливо розмовляти з дитиною про необхідність і цінність одержуваних знань.

У міру дорослішання дитини особливо необхідно обговорювати з нею її цілі, а також те, наскільки важливою є освіта під час їх досягнення.

Мотивуйте дитину

Важливо сформувати у дитини правильну мотивацію до навчання. Мотивація може бути внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня приходить з цікавістю і розумінням подальших цілей, а зовнішня дуже залежить від похвали і заохочення дорослих: важливо, щоб школяр відчував — він молодець, йому усе вдається (нехай і не одразу).

У маленького школяра превалює зовнішня мотивація. Учень дивиться на викладача, як на ідеал, він хоче довести своєму вчителю і батькам, що він усе може, з усім здатен впоратися. Якщо на початковому етапі навчання дитина отримує недостатньо похвали, або, якщо батьки відзначають лише її помилки і лають через них, у дитини може зникнути віра у себе, а разом з тим, і мотивація до навчання. Важливо пояснювати школяреві, що помилятися може будь-хто, що кожну помилку можна проаналізувати і виправити, таким чином буде створений баланс між помилками дитини і її успіхами.

Пізніше, у підлітковому віці, зовнішня мотивація частково замінюється на внутрішню, саме на цьому етапі важливо допомогти дитині сформулювати цілі, показати можливі подальші шляхи розвитку. При цьому, у міру дорослішання потреба у похвалі не зникає, вона також залишається зовнішньою мотивацією і підкріплює внутрішню.

Слід зауважити, що мотивація може бути й негативною. Наприклад, якщо у якості мотивації використовувати гроші або обіцянку купити новий ґаджет, то дитина буде прагнути отримати приз у будь-який спосіб — частіше у найлегший і не завжди якісний (списування, пошук відповідей у інтернеті), адже метою стає новий ґаджет, а не корисні знання і навички. Але якщо прищепити дитині любов до навчання, постійно говорити про цілі, і нагородою зробити їх отримання та розуміння, навіщо це потрібно, то мотивація стає позитивною, а прагнення дитини до навчання буде лише зміцнюватися.

Заохочуйте хобі

Для людини будь-якого віку важливо мати улюблену справу / хобі, тобто таку активність, яка буде приносити задоволення.

Спостерігайте за своєю дитиною, і якщо ви помітили, що у неї є бажання займатися якимось видом спорту або творчою діяльністю, підтримайте її: запишіть дитину у секцію, посприяйте її розвитку у тій області, яка їй цікава.

Звичайно, трапляється, що іноді діти швидко розчаровуються у хобі, або їм стає нецікаво, вони також можуть захотіти займатися чимось іншим. Це абсолютно нормально, тому що дитина пізнає світ, шукає те, що їй дійсно буде подобатися. Головне, не кинути дитину саму на цьому етапі і допомогти їй знайти те, що буде її захоплювати. Не потрібно наполягати на тому занятті, яке оберете ви, дайте можливість своїй дитині обрати те, що є близьким саме для неї. Лише у цьому випадку вона зможе досягти високого результату і отримувати радість від занять.

Не перевантажуйте дитину

Звичайно, усім нам хочеться, щоб дитина вела активне соціальне життя, займалася спортом, творчістю, встигала засвоювати шкільну програму, багато читала і додатково займалася з репетиторами. Але життя у такому ритмі може геть відбити у школяра цікавість до будь-якого розвитку.

Якщо гуртків буде забагато, а графік буде занадто щільним, то отримання нових знань, навичок перетвориться на рутину й буде викликати лише нудьгу і бажання відволіктися та відпочити. Крім того, це може негативно позначитися і на мотивації дитини, і на її здоров'ї. Пам'ятайте, що кожній людині потрібен час на відпочинок. Дозволяйте своїй дитині іноді просто нічого не робити.

Створіть вдома атмосферу, що сприяє навчанню

Продумайте спільне дозвілля, яке буде сприяти розвитку дитини, але при цьому буде дійсно розвагою, а не примусовим навчанням. Наприклад, відвідайте інтерактивний музей, влаштуйте вечір настільних ігор або спільний перегляд науково-популярних шоу, знайдіть цікаві хімічні експерименти і спробуйте повторити їх за домашніх умов.

Ви також можете зробити традицією сімейні вечірні читання. Обирайте різну літературу: і художню, і науково-популярну. Пропонуйте дитині брати участь у вигадуванні і плануванні таких заходів. Покажіть, що вчитися чомусь — це весело і приємно.

Станьте прикладом для дитини

Не можна прищепити дитині любов до того, що не викликає захоплення у вас. Тому намагайтеся демонструвати дитині свою цікавість до освіти: вивчайте нове, читайте, розвивайтеся, діліться новинами, обговорюйте вивчене, розповідайте про свої відкриття і досягнення у роботі, при цьому показуйте власні емоції. Якщо дитина буде бачити вашу непідробну цікавість до навчання і розвитку, то вона обов'язково захоче чинити так само.

Вчіть дитину вчитися

Одна з найважливіших навичок, яка стане у нагоді школяреві у майбутньому, — це вміння самостійно знаходити і аналізувати інформацію, іншими словами, це вміння вчитися. Для того, щоб дитина не просто вчила нове, а усвідомлено розвивалася, потрібно показати їй, як це робити.

Одним із способів розвитку рефлексії може бути просте ведення щоденника. Запитайте дитину, що цікавого або гарного сталося з нею сьогодні, про що вона дізналася, — і запропонуйте записати це у щоденник, нехай вона робить це регулярно або хоча б інколи. Уміння фіксувати інформацію і аналізувати її дуже знадобиться під час навчання.

Крім того, заохочуйте самостійність дитини. Якщо у школі задали підготувати якийсь проект, запропонуйте учневі самостійно обрати тему, показавши, якщо потрібно, кілька можливих варіантів, слухайте розповіді дитини і задавайте їй цікаві питання, навчіть її користуватися пошуковиками і перекладачами, поясніть, як знаходити потрібну їй інформацію.

Будьте зацікавленими у своїй дитині: якщо потрібно, вчіться разом з нею

Згадайте ситуацію, коли ви вели діалог, щось захоплено розповідали співрозмовнику, але він не слухав вас і точно не був зацікавлений у вашій розповіді або взагалі у зустрічі з вами. Що ви відчували? Швидше за усе ви відчували бажання піти або зупинити свою розповідь, адже вона не цікавила вашого співрозмовника. Так само і у стосунках з дитиною — якщо вона не бачить вашої зацікавленості у своєму житті, у своєму розвитку, то вона не захоче ділитися з вами подробицями свого життя. Якщо до вас підбігає дитина і захоплено розповідає про малюнок, який вона намалювала сьогодні у школі, приділіть цьому час, відреагуйте емоційно, задайте їй додаткові питання.

Інколи складно приділяти час таким, здавалося б, "дрібницям", особливо після важкого робочого дня, але для маленького дослідника це означає цілий світ. Слідкуйте за захопленнями вашої дитини, регулярно цікавтеся ними, просіть навчити вас тому, про що вона дізналася, запитуйте думку дитини про те, у чому вона розбирається, розмовляйте з нею на різні теми. Відчуваючи себе потрібною вдома, дитина буде щасливішою і успішнішою.

Процес навчання для дитини — це час розвитку багатьох нових навичок, таких як посидючість і дисципліна, концентрація уваги, взаємодія з оточуючими і багатьох інших. Усі ці навички створюють фундамент майбутньої особистості, впливають на її подальший розвиток і успіх.