"Вам все одно ніхто не повірить": Що таке ефект Марти Мітчелл

Ефект Марти Мітчелл — це психологічний феномен, за якого люди наполегливо відмовляються вірити твердженням, якщо вони звучать неправдоподібно, хоча насправді є цілком правдивими.

Довгий час психологи розглядали такі випадки без окремої класифікації, хоча власне явище знецінення правдивих, але неймовірних тверджень було відоме. Однак згодом подібні трюки почали використовувати проти жертв насильства, які позбавлялися можливості захиститися з однієї простої причини: їм ніхто не вірив!

Як з'явився ефект Марти Мітчелл?

Марта Мітчелл загалом була вельми цікавою жінкою. Як дружина генерального прокурора США в період президентства Річарда Ніксона, вона любила «пхати свого носа» куди не слід. Дізнаючись дедалі більше шокуючої інформації, дружина високопосадовця не могла мовчати й намагалася донести до громадськості відомості, які здавалися цілковитою маячнею. Але були правдою!

З її заяв випливало, що перші особи держави активно провадили злочинну діяльність. Хоч злодіяння були скоєні всередині США і мали лише одну мету — зміцнення влади Ніксона, скандал розгорівся неабиякий. Співробітники адміністрації президента прослуховували своїх політичних опонентів, збирали таємні відомості й буквально зламали бази даних національного комітету Демократичної партії (встановили «жучки» та шпигунську апаратуру).

Сам Річард Ніксон зробив усе, щоб ці злочини залишилися без належного розслідування. Намагаючись зібрати компромат на своїх політичних суперників, він, вочевидь, хотів переобратися на новий термін, про що не могла не знати дружина генерального прокурора. Стерпіти таке було неможливо, і Марта взялася до справи.

Тільки от усі її розповіді звучали як сюжет бойовика. Спеціальні люди встановлюють пристрої для прослуховування, зламують бази даних, стежать за конкурентами, розгортають цілу спецоперацію з їхньої дискредитації. Марта Мітчелл стверджувала, що люди з оточення Ніксона замкнули її в кабінеті, били, кололи транквілізаторами й не дозволяли зв'язатися зі ЗМІ. Коли вона розповіла про це, їй ніхто не повірив, тоді це було "божевільною заявою".

Багато хто, крім сина, відвернувся від неї. Вона залишилася в цілковитій самотності, ізольована від суспільства. Так би й загинула в психіатричній лікарні, увійшовши в історію як ще одна параноїчка, але події розгорнулися інакше.

Після тріумфального переобрання Ніксона на новий термін спеціальний відділ ФБР провів розслідування і виявив причетність п'ятьох осіб до зламів та шпигунства на користь чинного президента. Матеріали передали у ЗМІ, після чого кримінальній справі дали хід. У 1973 році відбувся суд, який транслювали по телебаченню. Його переглянуло понад 83% американців — настільки резонансною виявилася ця подія.

У середині 1973 року почалася серія звільнень та відставок високопосадовців, а 8 серпня 1974 року сам Ніксон був змушений залишити свою посаду. Довгий час він намагався хитрувати й викручуватися, використовував свої повноваження, щоб припинити будь-які слідчі дії, але демократія в США встояла. Незалежний суд узяв до уваги всі отримані докази, і шахраєві Річарду вже ніщо не могло допомогти. Перед загрозою неминучого імпічменту «супершпигун» вилетів із Білого дому.

Він став єдиним президентом США за всю історію, який залишив посаду за життя. Саме тоді всі раптом згадали про Марту Мітчелл, з якої глузували за сказану нею правду. Усі були шоковані, бо повірити в її розповіді міг тільки цілковитий ідіот — настільки вони скидалися на маячню. Але виявилося, що це правда.

Бідолашна жінка пожертвувала собою, щоб утримати власну країну в межах закону і не дозволити високопосадовцям коїти злочини, використовуючи своє становище та шпигунську техніку. Вона померла в 1976 році, але залишилася в пам'яті мільйонів американців. А тепер на її честь названо і психологічний феномен.

Чим цікавий ефект Марти Мітчелл?

Достовірна інформація, яка ніяк не узгоджується зі здоровим глуздом, миттєво зараховується до конспірології, і це дає можливість скоювати будь-які злочини без особливих зусиль. Можна робити це відкрито, бо навіть якщо люди дізнаються, вони все одно в це не повірять!

Існує історія про щоденники чоловіка, який стверджував, що, заблукавши в лісі, зустрів старого. Той заявив, що є представником давньої цивілізації, яка досягла неймовірного прогресу і в якийсь момент почала будувати Місяць, оскільки землянам хотілося створити нічне світило. Нібито до цього було надто темно. Але потім людство поринуло в безглузді війни, що повністю знищили населення. Старий вказав мандрівникові напрямок і зник, а власник щоденника поспішив про це всім розповісти. Але, звісно, його почали вважати міським божевільним, і перевіряти цю версію ніхто не став.

В інтернеті можна знайти безліч матеріалів на цю тему, усі вони сповнені фактів та доказів, однак повірити в такий стан речей неможливо. Спрацьовує ефект Марти Мітчелл, і тому ніхто навіть не намагається заборонити поширення цього міфу. Якщо ви дізнаєтеся всі деталі, вам однаково ніхто не повірить! Єдине, що на вас чекає, — вам покрутять пальцем біля скроні.

Звичка все засекречувати призвела до того, що тепер цього й не потрібно робити. Люди переконані, що правди їм усе одно ніколи не розкажуть, а отже, будь-яка інформація, що звучить неправдоподібно, відкидається як цілковита нісенітниця.

Чим небезпечний ефект Марти Мітчелл?

Психологів мало цікавить теорії заговору, а ось питання домашнього насильства та сталкінгу — це вже щось більш буденне. Про це варто поговорити.

Коли хтось повідомляє про скоєння злочину, ми намагаємося застосувати критичне мислення, щоб оцінити ймовірність такої події. І в більшості випадків доходимо висновку, що заявник бреше. «Ну як її може бити чоловік? Він і мухи не скривдить. Такий ввічливий, завжди привітається, запитає, як справи. Та й загалом він безпечний, добрий чоловік. Вона на нього наговорює, бреше все або так допікає, що навіть така спокійна людина не витримала». У результаті ефект Марти Мітчелл стає однією з причин віктимблеймінгу.

Люди, які дійсно скоїли протиправні дії, завдяки цьому феномену отримують вагомий козир для захисту. У разі будь-яких звинувачень головне — не виправдовуватися у звичному стилі, а доводити ситуацію до абсурду.

Наприклад, якщо жінка раптом почне стверджувати, що ви не даєте їй спокою, зловмисник може спробувати довести ситуацію до абсурду, заявивши: «Справді, розкусила мене, я навіть квартиру винайняв у будинку навпроти, щоб за нею стежити, купив бінокль, а в телефон закинув шпигунську програму і тепер читаю всі її смс! Спритно ти мене викрила!». Парадокс, але повірити в таку відверто абсурдну історію ніхто не зможе, а отже, і всі правдиві звинувачення жертви будуть висміяні.

Замість підсумків

Ефект Марти Мітчелл доволі небезпечний. Але найстрашніше тут те, що ніякого захисту від нього немає. Коли дружина генпрокурора звинуватила президента країни в найтяжчих злочинах, суспільство просто не мало змоги щось зробити. На щастя, з цим впоралися агенти ФБР, але пересічній людині простіше проігнорувати таку інформацію.

Одним із найважчих емоційних станів визнано невизначеність. Ми отримуємо зовнішні сигнали й мусимо їх проаналізувати, але як знайти докази того, що Місяць побудували земляни? Жити з цією думкою складно, оскільки свідомість змушена продовжувати аналітичну роботу, що виснажує ресурси психіки. А визначити критерії маячні — вдвічі складніше. І з цієї причини ми регулярно знижуємо вимоги, в результаті чого будь-які відомості, що хоч трохи нагадують маячню, автоматично визнаються такими.

Отже, ефект Марти Мітчелл — це наслідок браку ресурсів для отримання однозначної відповіді на власні запитання та критично заниженої планки критеріїв маячні. Усе це призводить до того, що ми відмовляємося вірити навіть у ту інформацію, яка на 100% правдива. Просто звучить якось непереконливо. «Ну чоловік у тебе газлайтер, як я це перевірю? Та й загалом, те, що ти розповідаєш, більше схоже на сюжет фільму, я на таке не куплюся!».

І ось що ще цікаво: якщо інопланетне життя існує, то його представники можуть спокійно прилітати на Землю, спілкуватися з людьми, викрадати нас для експериментів і повертати назад. Навіть якщо ви побачите летючу тарілку або гуманоїди завітають до вас у дім, ви все одно про це нікому не розкажете. Хто вам повірить?