Чому ми хочемо повернутися в минуле: психологія нещасливих людей

Існування такого когнітивного спотворення відкрили психологи Альберто Праті з Оксфордського університету (Велика Британія) та Клаудія Сенік з Університету Сорбонна (Франція).

Графік щастя

Вони проаналізували дані, отримані в результаті опитування, в якому брали участь понад 11 тисяч громадян Німеччини. Ці люди протягом десяти років, з 2006 по 2016 рік, щорічно відмічали за шкалою від 1 до 10, наскільки вони в поточний момент задоволені своїм життям.

У 2016 році респондентів також попросили вибрати один з графіків, який би найкраще збігався з тією траєкторією, по якій, як їм здається, змінювалося їхнє особисте відчуття щастя протягом останнього десятиліття.

Виявилося, що люди, цілком задоволені своїм життям у теперішньому, частіше обирали графік, задертий угору, тобто такий, що демонструє, що з кожним роком вони ставали все щасливішими і щасливішими. А люди, у яких зараз все погано, навпаки, частіше обирали криву, що спускається вниз, тобто таку, що показує, що раніше вони були набагато щасливішими, але це почуття зменшувалося з кожним роком.

Аналогічні результати вчені отримали, коли провели аналіз підсумків трьох інших масштабних опитувань, у яких брали участь понад 20 тисяч британців, понад 18 з половиною тисяч французів та близько 4 тисяч американців.

Когнітивне спотворення

«Люди схильні змішувати свій поточний емоційний стан і почуття, які вони відчували в минулому, і це відбивається на їхній пам'яті. Щасливі та нещасливі люди зазвичай дещо спотворено сприймають своє життя — перші перебільшують, наскільки вони були раніше нещасними, а другі — наскільки вони були раніше щасливими», — пояснюють дослідники.

Вони також відзначили, що внутрішнє відчуття, що «життя йде вгору», характерне для людей, які відчувають щастя в теперішньому, пояснює їхній оптимізм, готовність йти на ризик і відкритість новим враженням.

Як не потрапити в пастку пам'яті?

Чому це важливо? Тому що наше сприйняття минулого безпосередньо формує наше ставлення до сьогодення та майбутнього. Людина, яка переживає труднощі сьогодні, може ідеалізувати «золоті часи» юності, забуваючи про тодішні тривоги та проблеми, що лише посилює відчуття незадоволеності. І навпаки, той, хто досяг успіху, може несвідомо применшувати минулі досягнення, щоб відчути прогрес ще яскравіше.

Розуміння цього спотворення є першим кроком до того, щоб не потрапити в пастку пам'яті. Коли ви ловите себе на думці, що «раніше було краще» або, навпаки, надмірно критикуєте минулі часи, спробуйте згадати не лише емоційне забарвлення, а й конкретні факти та обставини. Такий усвідомлений підхід допоможе сформувати більш об'єктивне та збалансоване сприйняття власного життєвого шляху, дозволяючи цінувати теперішнє та з оптимізмом дивитися в майбутнє.