Міцну сім’ю будують двоє, і обоє недосконалі. Чоловіка переробити не вийде, хоч би як ви старалися. А свої звички переглянути можна, і часто саме з них починаються зміни.
Американський психолог Джон Готтман багато років спостерігав за подружніми парами у своїй лабораторії та записував їхні розмови на відео. У 96 випадках зі 100 він за першими трьома хвилинами суперечки вгадував, чим вона закінчиться.
Складну розмову в сім’ї частіше починає дружина, причому і в щасливих шлюбах, і в нещасливих. Різниця в тому, як вона її починає.
Ви забуваєте обійняти чоловіка й не помічаєте, коли він шукає уваги
Він приходить із роботи, а ви стоїте біля плити й навіть не обертаєтесь. Уранці «бувай» звучить уже з-за дверей. Начебто дрібниця, але шлюб складається саме з дрібниць.
В американському опитуванні студентів, які мали стосунки, ті, у кого було більше ніжності, не пов’язаної із сексом (поцілувати, обійняти, притулитися, помасажувати спину), загалом були більш задоволені стосунками. Сварилися вони не рідше за інших, зате легше мирилися. Які доторки приємні саме вашому чоловікові, краще запитати в нього. У тому самому опитуванні чоловікам трохи більше подобалося самим робити масаж спини, а жінкам — обійматися й триматися за руки.
Готтман помітив, що в побуті подружжя постійно шукає короткого контакту одне з одним. Щось розповідають, усміхаються, питають поради. Чоловік, який із порога каже «ну й деньок», теж чекає відгуку. Готтман роками спостерігав за молодятами, і пари, які через шість років усе ще були разом, відгукувалися на такі спроби зблизитися у 86% випадків, а ті, хто розлучився, — лише в 33%.
Для початку допоможуть кілька простих звичок. Уранці, поки чоловік узувається, запитайте, що в нього сьогодні. Це забере кілька хвилин. Увечері хвилин двадцять поговоріть про те, як минув день, а зламаний кран зачекає. Обіймайте й цілуйте чоловіка, коли ви поруч, і не пропускайте поцілунок перед сном — він допомагає відпустити дрібне роздратування за день.
Фахівці Інституту Готтмана радять цілуватися на прощання й при зустрічі хоча б шість секунд, а не цмокати на бігу. Цього вистачає, щоб на мить відволіктися від справ і побути одне з одним.
Відгукнутися можна й без слів, поглядом або жестом. Тільки стежте за обличчям. Якщо під час його розповіді про машину чи риболовлю ви мимоволі закочуєте очі, чоловік це бачить, і це гірше за будь-яке слово. А якщо розмова складна, візьміть чоловіка за руку. В дослідах із парами доторк перед складною розмовою та під час неї допомагав сперечатися спокійніше й по суті.
Ви змагаєтеся з чоловіком
Він розповідає, що його похвалив начальник, а ви у відповідь: «А я взагалі працюю без вихідних». Або при кожній нагоді нагадуєте, хто з вас більше втомлюється і більше приносить у дім.
Психологи помітили, що успіх близької людини тішить, коли це не ваше поле. Якщо ж чоловік випереджає вас у тому, що важливе вам самій, ви мимоволі починаєте порівнювати себе з ним. У дослідах із закоханими парами так і вийшло. Якщо партнер випереджав людину в справі, якою вона дорожила, співчуття до нього майже зникало.
Ви з чоловіком — одна команда, і почати найпростіше з його хороших новин. Коли чоловік ділиться удачею, порадійте вголос і розпитайте. «Чудово! А що він сказав? Ти сам задоволений?». Про свою втому поговоріть потім, окремо. У дослідженні пар такий живий відгук на хорошу новину був пов’язаний із близькістю, довірою та задоволенням стосунками. А стримане «ну добре», «а ти впораєшся?» чи розповідь про своє в ту саму мить були пов’язані з протилежним.
Якщо ви з чоловіком міряєтеся успіхами в одному й тому самому, виручить власна справа, у якій не буде з ким змагатися.
Ви зло жартуєте
При гостях ви кажете: «Наш майстер на всі руки вже третій рік вішає полицю». Усі сміються, а чоловік чує зовсім інше.
Легкий жарт без шпильки розмові не шкодить. Шпилька влаштована інакше. Сарказм, насмішку, глузування, закочені очі Готтман зараховує до презирства. Так людина показує, що ставить себе вище. З усього, що Готтман бачив у сварках подружжя, презирство найнебезпечніше, саме його він вважав головним провісником розлучення. Воно каже чоловікові «ти мені огидний». З таким почуттям суперечку вже не вирішити, бо сварка лише тягне за собою нову.
Шпилька зазвичай виростає з невдоволення, яке довго накопичувалося. Тому говорити краще прямо й раніше, поки образа одна, а не цілий список. Готтман радить скаржитися на ситуацію, а не на характер чоловіка, і говорити про себе. Замість «Тобі на мене начхати» скажіть «Мені бракує уваги». Замість жарту про полицю — «Мене засмучує, що полиця досі лежить. Давай повісимо в суботу?».
Сюсюкати при цьому не потрібно. «Мене злить, що ти пройшов повз кошик із білизною і нічого не склав» — теж нормальний початок, бо в ньому немає насмішки й оцінки самого чоловіка.
І ще одне правило Готтмана проти презирства. Щодня помічайте в чоловікові щось хороше й кажіть про це вголос.
Ви живете за чужими правилами «як належить»
«Чоловік має забезпечувати сім’ю», «пристойні пари їздять по продукти разом», «борщ має бути щодня». Такі правила ми переймаємо від мами, подруг, сусідів. Тільки вашій сім’ї вони можуть не підходити.
Про домашні справи Готтман пише так. Шлюб тримається не на рівному поділі навпіл, а на тому, чи здається дружині, що чоловік робить достатньо. Для однієї пари це справді порівну. В іншій чоловік бере на себе те, що дружина терпіти не може (ванну, пилосос), або вони разом раз на тиждень кличуть помічницю. Дослідники в Німеччині дійшли того самого висновку. Після народження дитини задоволення стосунками в жінок залежало від того, чи вважають вони поділ справ чесним, а не від того, як він був влаштований насправді.
Сядьте вдвох і пройдіться по списку справ. Прибирання, готування, прання, покупки, рахунки, діти. По кожному пункту спочатку скажіть, як це влаштовано у вас зараз, а потім — як хотілося б кожному. Проговорювати вголос корисно ще й тому, що чоловіки, як пише Готтман, часто вважають, що роблять удома більше, ніж насправді. Якщо ви губитеся в супермаркеті, а він ні, нехай по продукти їздить він, а ви візьмете те, що легше вам. Коли щось змінюється, наприклад народжується дитина або хтось виходить на нову роботу, список варто пройти заново.
Ви розчиняєтеся в чоловікові й забуваєте про себе
Кинули курси, бо йому незручно забирати дитину. Пів року не бачилися з подругами. Усю відпустку знову провели на городі у свекрухи. Поступатися в сім’ї доводиться всім, і це нормально. Питання в тому, навіщо ви поступаєтеся.
Американські психологи просили студентів, які зустрічалися, два тижні щодня записувати, у чому вони поступилися партнерові. Коли людина поступалася, щоб потішити партнера і стати ближчою, їй і стосункам від цього було краще. Коли поступалася, щоб не було сварки й невдоволення, ставало гірше, і такі пари з часом частіше розходилися. В іншому дослідженні гірше було обом, якщо, поступаючись, людина мовчки ковтала образу.
Особистий час не означає холодності до чоловіка. Готтман пише, що потреба побути разом і побути окремо в людей різна, і обидві нормальні. У його книжці є приклад дружини, яка записалася на курси альпінізму. Чоловік сам туди не збирається, але із цікавістю слухає її розповіді.
Залиште собі хоча б одну власну справу, чи то курси, чи хор, чи басейн, чи зустрічі з подругами. А перш ніж учергове відмовитися від свого, запитайте себе, заради чого. Щоб йому було добре чи щоб не було скандалу? Якщо поступаєтеся, а на душі образливо, скажіть про це спокійно, а не накопичуйте мовчки.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!