Кишкову паличку навчили синтезувати бензин
Біотехнологи з Корейського науково -технічного інституту KAIST і отримали генетично модифіковані бактерії , здатні синтезувати бензин.
Біотехнологи з Корейського науково -технічного інституту KAIST і отримали генетично модифіковані бактерії, здатні синтезувати бензин. Вченим вдалося змусити кишкову паличку синтезувати в невеликих кількостях суміш алканів, яка за своїм складом близька до автомобільного палива. Подробиці наведені в журналі Nature, коротко результати дослідників описані на офіційному сайті інституту.
У лабораторних умовах з одного літра розчину, в якому було спочатку десять грам глюкози і три грами дріжджового екстракту вийшло 0,580 грам вуглеводнів. Хімічний аналіз, проведений методом газової хроматографії показав, що генетично модифіковані бактерії виділили нонан C9H20, додекан C12H26, трідекан C13H28, 2- метілдодекан і тетрадекан C14H30 : суміш алканів з порівняно невеликою молекулярною масою. До складу бензину зазвичай входять алкани з числом атомів вуглецю від чотирьох до дванадцяти, тому отриману вченими суміш можна назвати досить близьким аналогом автомобільного палива, головним компонентом якого являетсяоктан, C8H18.
Для того, щоб домогтися від бактерій синтезу нетипових для них сполук, вчені внесли в їх геном два кодують ферменти гена. Перший фермент перетворював жирні кислоти в альдегіди, а другий забезпечував трансформацію альдегідів в алкани. Попутно з жирних кислот бактерії синтезували ефіри і спирти з великою молекулярною масою, проте ці продукти, незважаючи на свою горючість, вже не підпадали під визначення бензину.
Суміш складних ефірів жирних кислот використовується в якості палива, відомого під назвою біодизель. Воно придатне для дизельних двигунів, проте має низку недоліків, найістотнішим з яких є мале, всього кілька місяців, час зберігання, а також непридатність в чистому вигляді для експлуатації на морозі. Подібного недоліку позбавлений спирт, одержуваний при зброджуванні рослинної сировини, в даний час змішаний з бензином біоетанол широко використовується як автомобільне паливо в Бразилії і США. Безліч біотехнологічних груп намагаються знайти спосіб отримання саме бензину тому, що таке паливо не буде вимагати переробки двигунів, існуючих заправних станцій і транспортної інфраструктури, а також йому не загрожуватиме замерзання чи деградація при зберіганні. Окремим завданням також є перехід на нехарчове сировина, яка не забирає сільськогосподарські площі у інших культур : у цьому напрямку рухаються колективи, які розробляють технологію синтезу пального за допомогою водоростей чи з деревних відходів.