Найнахабніший обман — підмішати в дорогий сорт дешеву пересмажену робусту. Особливо люблять це робити на вагу, де-небудь на базарі чи в туристичних місцях. Купуєте «елітну арабіку», а п’єте гірке вугілля.
Мелена кава взагалі загадка. Туди можуть намолоти все: від цикорію до жолудів і злаків. А якщо це бленд, то замість заявлених на пачці 20% робусти вам насиплють усі 50%. Економлять на вас, як можуть.
Річ у тім, що через запаяну пачку якість не вгадати. Хочете гарантій? Беріть в спеціалізованих магазинах, де вам її одразу змелють і дадуть скуштувати. Якщо ні — покладайтеся на власну уважність.
Де і що брати
Тільки перевірені кав’ярні, спеціалізовані магазини або великі мережі, які працюють напряму з постачальниками.
Мас-маркет від іменитих італійців чи німців часто лежить на складах місяцями. Це темна обсмажка, яка остаточно видихлася. Шукайте локальних ростерів. Дата обжарки на пачці — ваш головний орієнтир. Ідеально — не старше 1-2 місяців.
Чудес не буває. Преміум-бленд зі знижкою 80% — це або прострочка, або підробка. Хороша кава не обов’язково коштує дорого, але підозріла дешевизна має насторожити.
Упаковка: шукаємо помилки
Шахраї копіюють усе, але часто лінуються. Дивіться на шрифти і назви. Lavazzo замість Lavazza? Підробка.
Фарба має бути якісною, а от дата, час і номер партії часто стираються пальцем — їх наносять поверх дизайну, це нормально.
Клапан дегазації. Він має бути справжнім, а не просто намальованим кружечком. Випускає вуглекислий газ, не пускає кисень. Плюс через нього можна понюхати каву до покупки. Великі бренди також використовують голограми, тиснення, рельєф — це дорого підробляти.
Банки. Фейкороби економлять і сиплють каву у дешевий пластик. Бляшанки та скло — нерентабельно. Якщо банка металева, друк має бути прямо на ній, без паперових етикеток.
Оглядаємо зерна
Зерна мають бути приблизно одного розміру і форми. Арабіка — видовжена, робуста — дрібна і кругла. Обидві з чіткою борозенкою посередині. Якщо в пачці мішанина розмірів і кольорів — це непотріб, зібраний з відходів.
Але колір не завжди однорідний. Кава «сухої» обробки (Бразилія, більшість робусти) смажиться нерівномірно і виглядає строкатою. Це норма, а не дефект. Кава «митої» обробки — завжди одного кольору.
Додаткова перевірка
1. Розмішайте ложку меленої кави в склянці з холодною водою. Розчинилася і пофарбувала воду? Це підробка.
2. Потріть зерно білою серветкою. Залишилися чорні, зелені чи сині сліди? У смітник.
Запах і смак
Ароматизатори «банан» чи «полуниця зі вершками» часто маскують пересмажену дешевизну. Запах гару, плісняви чи оцту — одразу ні.
Смак — річ індивідуальна. Гіркота — не завжди фейк, це може бути хороша робуста (яка іноді коштує дорожче за арабіку). Кислинка — не завжди брак, це особливість арабіки або світле обсмажування. Якщо ви не профі, критерій один: вам смачно чи ні.
Шукайте своїх ростерів, читайте дати на пачках і не ведіться на підозрілі знижки.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!