Найкритичніший рік подружнього життя, на якому розпадається більшість шлюбів. Фахівці з Британського психологічного центру досліджували кризи сімейного життя. І виявилося, що найчастіше пари розстаються не протягом першого року, як вважалося раніше.

Найкритичнішим періодом шлюбу визнано трирічний рубіж. Що ж стається в цей час?

— Коли люди одружуються, вони й поняття не мають про кризи, які очікують на родину. А, власне, коли вони найчастіше починаються?

— Класично виділяють чотири кризи подружнього життя. Так, першу кризу родина переживає протягом першого року пiсля весiлля (на цей час припадає 30% розлучень), — розповідає Геннадій Мустафаєв, кандидат психологiчних наук, сімейний та системний психолог. — У цей час люди стикаються з тим, що після романтики настають будні, і кожен показує не лише гарні риси, передає Ukr.Media.

З народженням дитини (найчастіше це стається після трьох років шлюбу) виникає друга криза, що також парадоксально — здавалося б, дитина має змiцнити сiм'ю, а часто буває як раз навпаки. Перерозподiл ролей, зменшення сексуальної активностi, поява ще одного члена родини — це витримують не всi.

Третя криза припадає на перiод 12-14 рокiв спiльного життя. Це “криза голоду почуттiв”. Чоловiк та жiнка настiльки звикають одне до одного, що зникає романтика, загадковiсть. Кожен живе своїм життям, а жінка ще й починає нервуватися з приводу зовнiшностi.

I, врештi, четверта криза настає, коли партнери переходять 50-рiчний рубiж. В цей час, як правило, дiти вже дорослi i починають своє життя, тому виникає “криза спустошеного гнiзда”. Якщо ранiше подружжя пов'язувала турбота про дiтей, то раптом люди усвiдомлюють, що їх вже нiщо не об'єднує, їм навiть нема про що говорити.

— Чому ж саме другу кризу визнано найкритичнішою? До того ж, за статистикою, пари з дітьми в цей період розлучаються у 4 рази частіше, ніж бездітні. Це ж парадокс!

— Справді, дитина, яка б мала сприяти зміцненню родини, стає її руйнівником. Чим це можна пояснити? Дивіться: сім'я — це живий організм, система, коли два “я” стають одним “ми”. Та коли хтось народжується чи помирає, у системі порушується гомеостаз. Тобто, відбувається перебудова, змінюються ролі, проте часто люди до цього не готові.

Скажімо, жінка тимчасово випадає із своїх соціальних ролей — вона не заробляє, у неї знижується сексуальна активність, вона повністю зайнята дитиною, не приділяючи увагу чоловіку та не встигаючи робити хатніх справ. Крім того, через 24-годинне перебування з малюком вона стає втомленою та дратівливою. А чоловік не готовий до цих змін — він вимагає уваги дружини, хоче, щоб вона належала тільки йому. Відтак, виникають конфлікти — спочатку внутрішні, а потім і зовнішні.

— І що робити? Як пережити цю кризу?

— Насамперед, треба знати, що ці кризи неминучі. Але кожна криза — це перехідний місток до нового типу стосунків, до нового типу родинного устрою. Коли у родині з'являється третій, треба бути готовими до змін, розуміти їх, обговорювати, підказувати одне одному. За певний час система під назвою “родина” знову стане стабільною.

А загалом, рецепт для переживання цієї кризи такий: навчися ставити себе на місце іншого та розуміти потреби партнера.