Якщо до багатьох подій в житті можна підготуватися наперед, то до таких трагічних моментів, про які ніхто не попереджає заздалегідь, не підготуєщся. Як ти зрозумів, мова йде про смерть. На жаль, іноді вона приходить так раптово і несподівано, забираючи самих близьких та рідних, що не встигаєш навіть оком моргнути. І, що найгірше, адже ніхто не знає, ЯК там, за обрієм, коли ми закриваємо очі... Провідному інженерові-конструктору КБ «Імпульс» Володимиру Єфремову вдалося побувати на тому світі і повернутися живим. Те, чим він ділиться у своїх одкровеннях, не піддається жодному поясненню, передає Ukr.Media.
Пропонуємо тобі розташуватися зручніше і прочитати неймовірну історію подорожі на той світ. Його доповідь про загробне життя стала у свій час світовою сенсацією, адже це перші заяви вченого про те, що нас чекає після смерті. Мурашки по шкірі, невже таке реально?
Початок кінця
Володимир пішов на той світ раптово і непередбачувано: просто зайшовся в кашлі, сів на диван, щоб відпочити, і... завмер. Коли сестра Наталія, медик, зрозуміла, що сталося, вона миттю почала робити братові штучне дихання, масажувати груди, щоб завести серце. Організм Володі відповів лише на восьмій хвилині шалених спроб Наталії — серце знову забилося. Це було схоже на диво, адже шанси на порятунок у таких випадках просто-таки нікчемні. Сестра почала обіймати брата що є сил. Пізніше вона зізналася, що вже і не очікувала побачити його в живих, думаючи, що це кінець. «Кінця немає, — прошепотів Володимир Григорович. — Там теж життя. Але інше. Краще...» Наступні спогади Єфремова поставили весь науковий світ з ніг на голову.
Перехід
Єфремову, як першокласному науковому співробітникові, довіряли багато. Саме він брав участь у відправленні Гагаріна в космос. Його науковий колектив чотири рази отримував вищі наукові державні премії. До своєї клінічної смерті Єфремов вважав себе атеїстом, а всі факти про існування Бога — нісенітницею, інформаційним дурманом. Сам учений не міг похвалитися міцним здоров'ям: серце вже давно барахлило, хронічний бронхіт не давав легким нормально розкритися, однак, як це часто буває, сходити до лікаря було все ніколи. 12 березня у Єфремова стався напад: легені з-за сильного кашлю відмовилися робити вдих, тіло стало ватним, серце перестало битися. Однак свідомість не відключалася, і зовсім скоро інженер відчув надзвичайну легкість у всьому тілі. Він стверджує, що складалося враження, ніби він летить по трубі і, більш того, може контролювати свій політ (прямо як у творах у Баха). При цьому немає ні страху, ні дискомфорту, ні почуття розчинення — тільки виняткова легкість. Найголовніше, що в той момент він міг мислити, а отже, згідно Декарту, існував.
У трубі
«Моя свідомість працювала зовсім інакше, ніж раніше. Воно охоплювало все відразу одночасно, для нього не існувало ні часу, ні відстаней. Я милувався навколишнім світом. Він був немов згорнутий в трубу. Сонця не бачив, всюди рівне світло. На стінках труби видно якісь неоднорідні структури, що нагадують рельєф. Не можна було визначити, де верх, а де низ», — зізнався Володимир Григорович в одному з інтерв'ю. Місцевість, над якою здійснював свій політ шановний вчений, була дуже схожа на гірські хребти. Тоді він зрозумів, що його пам'ять володіє якоюсь новою суперсилою — він запросто міг повернутися в те місце, яке малював у своїй свідомості. Це було схоже телепортацію.
Минуле телевізора
Єфремов раптом відчув себе всесильним, навіть всемогутнім. Він почав замислюватися, наскільки його свідомість може вплинути на зовнішній світ і чи в змозі він побачити своє минуле життя. Тоді у пам'яті раптом виник образ старого телевізора з минулої квартири. Однак на цей раз перед очима стояла не просто млява коробка, а щось більше. Тепер Володимир Григорович міг бачити все: з якої руди були виплавлені конструкції телевізора, сталевара, який це зробив, завод, де виготовляли диво техніки. Тоді Єфремов пішов ще далі: він постарався змінити зламаний транзистор і його «коробка» раптом почала працювати як новенька. Тоді вчений зрозумів, що сила його думки просто величезна. Він побачив алгоритм вирішення проблеми, над якою весь його колектив сидів не один рік. Запам'ятав, записав і впровадив.
Бог є?
Спочатку Володимир Григорович думав, що він один на тому світі, що САМ керує всім, що з ним відбувається. Через якийсь час Єфремов відчув: їм керує якась вища сила, хтось Всюдисущій. І цей Хтось намагався зробити все, щоб не злякати «порадника». Як зізнався вчений, він відчув: у вищої істоти (скоріше навіть вищої матерії) немає меж — вона заповнює собою весь простір. Її неможливо було побачити, але його присутність відчувалася досить гостро, прямо кожною клітинкою тіла. Володимир Григорович зрозумів, що це і є Бог. Раптом що-то з усіх сил почало тягнути інженера нагору, немов маленька дитина намагається витягнути величезну моркву з грядки. Єфремов побачив обличчя своєї сестри. Вона була налякана до смерті, а сам вчений світився, як блаженний.
Порівняємо світ живих з тим світлом?
«На відміну від нашого світу, всі процеси в потойбічному царстві протікають не лінійно, а розтягнуті в часі... Об'єкти «на тому світі» представлені у вигляді інформаційних блоків, зміст яких визначає їх місцезнаходження та властивості. Все і вся знаходяться один з одним у причинно-наслідковому зв'язку. Об'єкти та їх властивості, укладені в єдину глобальну інформаційну структуру, в якої все йде за заданим провідним суб'єктом (Богом) законам. Йому підвладне поява, редагування або видалення будь-яких об'єктів, властивостей, процесів, у тому числі ходу часу», — спробував пояснити Єфремов після свого чудесного воскресіння.
У цих інформаційних потоках людина теж може впливати на об'єкти в доступній їй сфері. Це дуже схоже на сюжет відомих фільмів «Соляріс», «Матриця», на будь-яку комп'ютерну гру. Наш світ більш статичний, він має набір констант, які і забезпечують непорушність законів, які тут поширюються. Час також має в нас велике значення: він є сполучною ланкою багатьох подій. В потойбічному світі все не так постійно, як у нас, константи там легко видозмінюються. Основу побудови того світу складають інформаційні освіти, містять усю сукупність відомих і ще невідомих властивостей матеріальних об'єктів при повній відсутності самих об'єктів. Ось чому визнання усіх, хто побував «по той бік річки Стікс», дуже відрізняються один від одного. Кожен бачить те, що хоче бачити! Багато людей вважають, що вмирати боляче. Єфремов заявляє інакше: смерть — це саме чарівне, що тільки може статися з людиною. Це навіть в тисячу разів краще, ніж любов до жінки...
Життя після смерті
Свій безцінний досвід Володимир Григорович вирішив застосувати на практиці. Саме в загробному світі він зрозумів, де знаходиться ключ до багатьох дверей, які раніше були закриті. «Мислення всіх людей має властивість причинності. Але мало хто здогадується про це. Щоб не заподіяти зла собі та іншим, потрібно слідувати релігійним нормам життя. Святі книги продиктовані Творцем, це техніка безпеки людства», — стверджує чоловік, якого до цього вважали запеклим атеїстом.
Як бачиш, ця «подорож» відкрила очі великому вченому і змусила докорінно переглянути своє сприйняття світу. Навіть людина, яка до мозку кісток звикла все пояснювати з допомогою науки, визнала: вища сила існує. Як жартують у народі: комунізм — до першого особистого капіталу, атеїзм — до першої трясіння в польоті..
