Попри поширення фемінізму, боротьби за права жінок, все ж рівності між статями поки немає… І йдеться не лише про мусульманський світ, у цивілізованих країнах в науковому світі жінки радше рідкість, аніж норма. Попри це, досягнення жінок не менш важливі за досягнення їхніх колег чоловічої статі. Зауважимо, жінки-дослідниці з'явилися не в останнє століття, коли їхні права нарешті почали зрівнювати з правами чоловіків. У кожній епосі були свої видатні жінки-науковці, передає Ukr.Media.
Гіпатія Олександрійська
Роки життя: 370-415 рр.
Галузь: математика, астрономія, механіка
Такою Гіпатію уявляють наші сучасники
Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків.
Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам, мама Гіпатії померла у пологах. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.
Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.
На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії. Погодьтеся, проблема актуальна до сьогоднішнього дня…
Марія Склодовська-Кюрі
Роки життя: 1867 – 1934 рр.
Галузь: фізика, хімія
Наукою займався також чоловік Марії, донька продовжила справу батьків
Мабуть, найвідоміша жінка-науковець – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії!
Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П'єром Кюрі. Проте, вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо, наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології.
Тим не менше відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала премію з хімії, щоправда, на цей раз нагородили лише Склодовську-Кюрі.
Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.
До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.
Розалінд Франклін
Роки життя: 1920-1958 рр.
Галузь: біофізика
Колеги-чоловіки намагалися применшити заслуги Розалінди
Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало хто знає, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам: Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.
Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла через рак за 4 роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37…
До речі, це не всі досягнення науковця. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.
Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги… На щастя, справедливість відновлена і заслуги вченої більше не применшують.
Геді Ламар
Роки життя: 1914-2000 рр.
Галузь: біофізика
Неймовірна актриса серйозно займалася наукою
Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Геді називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали!
Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS.
Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.
Геді Ламар входить у Зал Слави Винахідників. І до дня її народження приурочений День винахідників у трьох країнах.
До слова, батько винахідниці родом зі Львова!
Кара Дейдра Маккалоу
Рік народження: 1991 р.
Галузь: ядерна фізика
Ця дівчина особлива, вона поєднує участь у конкурсах краси і роботу фізиком
Сучасні красуні теж можуть багато! Це довела переможниця конкурсу краси Міс США 2017 чарівна Кара Дейдра Маккалоу. Дівчина за фахом фізик-ядерник та працює у Комісії з ядерного регулювання США.
Маккалоу закінчила Університет Південної Кароліни з ступенем бакалавра наук з радіохімії. Ще студенткою дівчина стала членом Американського хімічного товариства, Health Physics Society і Американського атомного товариства. Також вона член благодійного товариства "Золотий ключ".
Думаємо, великі відкриття у дівчини ще попереду! А поки захоплюємося поєднанням краси і розуму.
Марина Вязовська
Рік народження: 1984 р.
Галузь: ядерна фізика
Ця українка живе і працює в Німеччині, тут у неї більше перспектив...
На кінець хочемо згадати, що й серед українок чимало науковців. Наприклад, сучасний математичний світ сколихнула українка Марина Вязовська. Їй вдалося розв'язати надскладну математичну задачу, над якою вчені билися багато років. При чому вона знайшла дуже просте рішення.
За свою роботу Марина отримала міжнародну премію Салема. Ця премія є фактично аналогом Нобелівської премії у галузі математики. За внесок у науку українку також нагородили премією SASTRA Ramanujan.
Зауважимо, Вязовська живе і працює в Німеччині. Українські ж колеги далеко не всі зраділи за успіх співвітчизниці. Після нагородження премії Салема у бік Марини звучали їдкі зауваження куди менш успішних колег.
