Подвійна зоряна система "Око Саурона" виявилася складнішою, ніж вважалося. Нові спостереження за системою HR 4796, проведені за допомогою космічного телескопа Hubble, показали, що система і більша, і складніша, ніж вважалося раніше.

Телескоп Hubble подивився на знамените "Око Саурона" і виявив, що воно більше схоже на бумеранг, а сама система є складнішою, ніж вважалося раніше, передає Ukr.Media.

Вигляд подвійної зоряної системи HR 4796 завдяки ефектному вигляду, нагадує лихе "Око Саурона" з трилогії "Володар кілець", її знімки відомі досить широко.

"Зіницю" системи утворює звичайна молода зірка HR 4796А, вдвічі більша, ніж Сонце, і в 20 разів яскравіша, оточена щільним протопланетним диском пилу радіусом у 2 рази більшим за орбіту Плутона. Другий учасник тандему, розташованого від нас приблизно в 220 світлових роках, – червоний карлик HR 4796В.

Грозний червоний відтінок системі додає велика кількість толінів, суміші органічних речовин, що утворюються з метану й інших простих вуглеводнів під дією ультрафіолетового випромінювання (толіни надають червоний колір, наприклад, і деяким областям того ж Плутона).

Однак нові спостереження за HR 4796, проведені за допомогою космічного телескопа Hubble, показали, що система є і більшою, і складнішою, ніж вважалося раніше.

У статті, опублікованій в The Astronomical Journal, астроном з університету Арізони Гленн Шнайдер і його співавтори пишуть: "Отримані зображення виразно вказують, що пилове кільце входить до складу більшої, морфологічно складної структури".

На отриманих ними зображеннях видно, що "око" швидше нагадує бумеранг величиною близько 250 млрд км - з довгим витягнутим плечем, сформованим ударною хвилею, вигином по центру і другим, коротким, плечем, що несподівано обривається.

Подвійна зоряна система "Око Саурона" виявилася складнішою, ніж вважалося. Нові спостереження за системою HR 4796, проведені за допомогою космічного телескопа Hubble, показали, що система і більша, і складніша, ніж вважалося раніше.

Поки неясно, що саме додало системі таку незвичайну і складну структуру, хоча, швидше за все, це сталося під впливом "темної конячки", другого компаньйона системи: тяжіння червоного карлика HR 4796B цілком могло деформувати пилові утворення HR 4796A. Насправді, за словами Гленна Шнайдера, не можна розглядати такі пилові системи в ізоляції від їх безпосереднього оточення.

"Взаємодії з міжзоряним середовищем і сили, що діють з боку сусідніх зірок, можуть мати далекосяжні наслідки в еволюції подібних систем", - підсумовує вчений.