Коли космічні агентства намагаються відтворити марсіанські умови на Землі, вони спрямовуються у такі місця, як пустеля в штаті Юта або Долина Смерті. Тим дивніше факт використання для цих цілей Дорсета — регіону Південно-Західної Англії — Імперським коледжем Лондона в якості моделі «середнього віку» Марса, а точніше його струмків. Їх відкриття може пролити світло на запитання про існування в минулому житті на нашому червоному сусіді, передає Ukr.Media.
Затока Святого Освальда в Дорсеті відомий своїми кислотними сірковмісними струмками, в яких навряд чи хтось буде шукати докази життя при звичайних умовах. Однак вчені знайшли сліди ліпідів, або жирних кислот, удруковані в такі породи з оксидом заліза, як гематит і гетит, в струмках або поруч з ними. По суті, ці ліпіди — сліди мікроскопічних форм життя, і їхнє відкриття може лягти в основу шаблону пошуку скам'янілостей мікробів на Марсі. Червону планету так назвали з-за червоного відтінку оксиду заліза, у тому числі гематиту, який може формуватися при зневодненні гетиту.
Сьогодні загальноприйнятим вважається думка, що частина Марса в минулому була вкрита водою, яка в підсумку випарувалася, залишивши велику частину планети сухий і курній. Однак аж до того фатального моменту струмки Червоної планети цілком могли походити на дорсетські, включаючи кислотну складову.
"Затока Святого Освальда — це сучасний мікрокосм середнього віку Марса. Коли кислотні струмки висихають, як у період висихання на Марсі, вони залишають гетитні мінерали, зберігають на собі жирні кислоти, які діють як біологічні сигнатури", — говорить доктор Джонатан Тен, один з дослідників.
Грунтуючись на своїх підрахунках, автори припускають, що на Марсі могли зберегтися тисячі метричних тонн ліпідів, яких вистачить, щоб заповнити 12 тисяч олімпійських басейнів. Іншими словами, при вивченні Червоної планети на предмет слідів життя дослідники зможуть використовувати ті ж методи, що і на Землі.
"Якщо там було життя, перш ніж вода висохла, її залишки мали зберегтися в марсіанському камені, — говорить Марк Сефтон, також пов'язаний з дослідженням. — Проте нам ще належить знайти переконливі сліди органічної матерії, які служили б ознакою зниклої життя на Червоній планеті".
У найближчому майбутньому нас чекають місії на Марс, під час яких багато чого може прояснитися. Нам залишається тільки спостерігати за вченими на Землі і чекати нових відкриттів від перших колоністів нашого найближчого сусіда.
