Найменша помилка може коштувати експериментатору життя, а іноді ціна ще вища. Якщо ви вирішите присвятити себе науці, то подбайте про гарну страховку. Є всі шанси, що вона вам знадобиться. Щоб не бути голослівними, ми зібрали кілька важливих, всесвітньо відомих експериментів, кожен з яких закінчився жахливим провалом, передає Ukr.Media.
Карл Шмідт П.
Наука: Герпетології
Роки життя:1890-1957
Доглядач Lincoln Park Zoo, великого чиказького зоопарку, раптово виявив у своїх володіннях нового вихованця — невелику змію. Щоб уникнути ризику, на її впізнання відправили професійного герпетолога, доктора Карла Шмідта. На жаль, змія виявилася африканським бумслангом, причому досить спритним. Доктор отримав укус, поки намагався класифікувати змію, але у розпач впадати не став. Шмідт точно знав, що отримати вакцину вчасно не зможе і витратив останні кілька днів свого життя на документування відбуваючихся з його тілом процесів.
Карл Шеєле
Наука: Хімія
Роки життя: 1742-1786
Перше негласне правило хімії — не пробувати на смак те, що виходить з вашої реторти. Але Карл Шеєле, мабуть, цю мудрість ще не освоїв. Втім, жив він ще в ті часи, коли кисень називали «гарячим повітрям», так що можна пробачити. Шеєле встиг відкрити цілий ряд елементів періодичної таблиці (барій, ванадій і вже згаданий кисень), поки звичка пробувати матеріали на язик не звела його в могилу.
Марі Кюрі
Наука: фізика і хімія
Роки життя: 1867-1934
Список смертельно небезпечних експериментів був би неповним без Марії Кюрі. Лауреат Нобелівської премії і блискучий вчений, Марія мала погану звичку брати поточну роботу додому. Чому дурну? Бо більшу частину часу ця неординарна жінка проводила за вивченням радіоактивних матеріалів. Марія носила зразки руди прямо в кишенях і без найменшої тіні сумніву бралася за налаштування включеного рентгенівського апарату. Її документи і майно досі вважаються небезпечними через радіацію.
Арутюн Крикор Даглян-молодший
Наука: хімія
Роки життя: 1921-1945
Робота з активними речовинами, безумовно, вимагає певних заходів обережності. Про це, на жаль, забув хімік Арутюн Крикор Даглян, який примудрився впустити цеглинку карбіду вольфраму прямо на реактор. Звучить, як погана новина, правда? Даглян, розуміючи, що до вибуху залишається всього кілька хвилин, розібрав стінку реактора вручну і усунув несправність. У процесі він отримав смертельну дозу опромінення, але зате врятував тисячі життів.
Луї Слотин
Наука: фізика і хімія
Роки життя: 1910-1946
Після спровокованої Дагляном аварії, ядро плутонію залишилося на тому ж місці. Лабораторія в Лос-Аламосі проводила безліч небезпечних експериментів — і рушниця вистрілила вдруге. Фізик Луї Слотин вирішив використовувати викрутку там, де наказано використання спеціальних лабораторних сепараторів. Метал вступив в реакцію з ядром, викликавши найпотужніший радіаційний викид. Слотин помер через десять днів, а плутонієву сферу (отримала до того часу прізвисько «демонічна куля») знищили в експериментальному ядерному вибуху на одному з островів атолу Бікіні.
Анатолій Бугорський
Наука: фізика
Роки життя: 1942-
І, нарешті, наукова катастрофа, яка не закінчилася смертю експериментатора. Під час роботи над синхрофазотроном U-70 Анатолій Бугорський потрапив під пучок протонів високої енергії. Половина обличчя невдалого вченої одразу опухла. Лікарі чекали швидкої смерті Бугорського від радіаційного отруєння. Той, однак, вижив, відбувшись лише втратою слуху, паралічем лицьового нерва і постійними судомами. Історія закінчується на хорошій ноті: безпристрасно документуючи свій стан, Анатолій Бугорський зміг отримати ступінь доктора філософії.
Олександр Богданов
Наука: медицина
Роки життя: 1873-1928
Інтереси Олександра Богданова варіювалися від політики до філософії і науки, а саме експерименти з переливанням крові стали причиною загибелі вченого. Вважаючи, що кров інших людей здатна омолодити його тіло, Богданов почав процедури на початку 1924 року. Природно, такий блискучий експеримент зовсім не вимагав ніякого додаткового контролю. В результаті шанувальник середньовічних алхіміків влив в себе заражену туберкульозом та малярією плазму, від чого і спочив
