У марсіанській воді виявили кисень для життя бактерій

Концентрація кисню в дуже солоних водах під поверхнею Марса може бути достатньо високою для того, щоб там могли існувати аеробні мікроорганізми. Стаття про це опублікована в журналі Nature Geoscience, інформує UkrMedia.

Через відсутність фотосинтезуючих організмів в марсіанській атмосфері дуже мало кисню: в слідових кількостях він утворюється в результаті розпаду CO2 під впливом сонячного світла. Тому вважається, що атмосфера Марса непридатна для існування на поверхні планети аеробноїго життя.

Влада Стаменковіч (Vlada Stamenković) з Каліфорнійського технологічного інституту і його колеги вирішили з'ясувати, скільки кисню може бути розчинено в рідкій воді з дуже високим вмістом солей, яка, судячи з усього, є й сьогодні під поверхнею і, можливо, навіть на поверхні Марса.

«Ми показали, що в сучасних умовах на Марсі можуть існувати рідкі середовища з концентрацією розчиненого кисню від 2,5 мікромоля до 2 молей на кубічний метр, причому в полярних регіонах через більш низькі температури, концентрації особливо високі... Навіть з урахуванням невизначеностей наші дані показують, що у поверхні Марса можуть бути середовища з достатньою кількістю кисню для дихання аеробних мікробів», - пишуть вчені.

Для свого дослідження вчені спочатку побудували термодинамічну модель розчинності кисню у воді з перхлорату, хлоридами і сульфатами, в тому числі для переохолодженої рідини. Потім за допомогою кліматичної моделі загальної циркуляції для сучасного Марса вони оцінили розчинність кисню залежно від атмосферного тиску і температури. Це дозволило їм з'ясувати, що найбільші концентрації кисню можливі в полярних регіонах Марса, де цьому сприяють низькі температури - концентрація кисню там може досягати 0,2 моля на кубічний метр. Це на кілька порядків більше мінімально необхідної бактеріям концентрації приблизно в один мікромоль на кубометр і можна порівняти з потребами більш складних багатоклітинних організмів, наприклад, губок.

Кліматична модель Марса також дозволила вченим оцінити можливий вміст кисню в солоних розчинах в останні 20 мільйонів років. Автори статті пишуть, що з цих 20 мільйонів в останні п'ять мільйонів років умови для достатньо високих концентрацій кисню у воді на Марсі були особливо вигідними (до цього оціночна концентрація в середньому виходила в 200 разів меншою, ніж у нинішніх умовах).

Автори статті, зокрема, вважають, що їхні висновки можуть допомогти пояснити походження оксидів в породах на Марсі, знайдених марсоходами. Крім того, за їхніми розрахунками, якщо нещодавно знайдене підлідне озеро на Марсі (за умови, що це дійсно озеро) колись повідомлялося з атмосферою, концентрація кисню у воді там також може бути достатньо високою для існування життя.