Він являв собою дві кактусові колючки, прив'язані до палички, фарбою служило палене вугілля.

Антропологи описали інструмент для набивання татуювань, зроблений індіанцями, які жили на південному заході Північної Америки в I столітті нашої ери, розповідається в Journal of Archaeological Science: Reports. Інструмент являє собою паличку, до якої прикручені мотузкою дві кактусові колючки, а в якості фарби стародавні використовували палене вугілля або сажу. Це найдавніший інструмент для татуювань, виявлений на південному заході континенту, інформує Ukr.Media.

Ймовірно, жителі південного заходу Північної Америки робили татуювання ще в давнину, але прямих доказів збереглося дуже мало. Археологи зрідка знаходять інструменти, з допомогою яких наносили татуювання, найдавніші з яких датовані 1100-1280 роками. А татуйованих мумій індіанців, які жили до появи на континенті європейців, на південному заході континенту поки що так і не виявили.

Приблизно з 1500 року до нашої ери до 750 року нашої ери на південному заході континенту жили представники культури баскетмейкер («виробники кошиків»). Більшу частину цього періоду вони залишалися мисливцями-збирачами: кочували невеликими групами на плато Колорадо, збираючи дикі рослини, полюючи на дичину. До осілого життя вони перейшли в період між 50 і 500 роками нашої ери, коли почали культивувати кукурудзу. «Виробники кошиків» жили в печерах або будинках-напівземлянках, вміли робити горщики з обпаленої глини і одяг з бавовни.

Одне з місць, де мешкали «виробники кошиків» у 50-200 роках нашої ери, це містечко Терки Пен на південному сході штату Юта. Археологи вже знаходили тут у культурних шарах кукурудзяні качани, фрагменти плодів гарбуза, людські і індюшині копроліти, які добре збереглися. У 1972 році тут знайшли дві кактусові колючки, які були примотані до дерев'яної палички мотузками з листя юки. Кінчики колючок були пофарбовані в чорний колір, а всі пристосування були довжиною близько 10 сантиметрів.

В наші дні американські антропологи під керівництвом Ендрю Гіллрейт-Брауна знайшли артефакт в музеї і припустили, що це був інструмент для набивання татуювань. Вчені досліджували артефакт з допомогою скануючої електронної мікроскопії, щоб визначити, з яких рослин він був зроблений. Елементний склад чорної речовини автори аналізували за допомогою рентгенівської флуоресценції. Виявилося, що інструмент був зроблений з гілки чагарнику скунсового сумаха (Rhus trilobata) і колючок опунції (Opuntia spp.), а чорний пігмент складався з вугілля або сажі. Дослідники припустили, що жителі Терки Пен могли додати у фарбу сполуки заліза або марганцю, як це робили індіанці в XIX-початку XX століть, але не знайшли слідів ні тих, ні інших.

Також дослідники датували радіовуглецевим методом копроліти і кукурудзяні качани з того ж шару, де знайшли паличку для татуювань. Виявилося, що артефакт зробили в 79-130 роках нашої ери.

Щоб перевірити, як працював інструмент, автори зробили кілька копій стародавнього артефакту з скунсового сумаха і колючок різних видів опунції. В якості фарби вони брали змішане з водою палене вугілля, а в якості модельної шкіри вони вибрали свинячу. Перед початком експерименту і після нього вчені зробили мікрографії колючок, щоб потім порівняти ступінь зносу старого і нового інструментів - вона виявилася приблизно однаковою. Кінці колючок у древнього артефакта були пофарбовані чорним на 2,08 міліметра. Враховуючи, що товщина епідермісу людини становить два міліметри, пігмент, мабуть, вводили під нього.

«Про татуювання давніх людей, що жили на південно-заході мало говорять, тому що досі не було прямих доказів того, що вони їх робили», - каже Гіллрейт-Браун. «Цей інструмент для набивання татуювань надає нам інформацію про зниклу культури південного заходу, якої у нас раніше не було».

У минулому році вчені виявили на єгипетських муміях найдавніші фігурні татуювання. Люди, тіла яких згодом муміфікувалися, померли 5350-5017 років тому.