Археологи створили каталог затонулих іспанських кораблів. Група археологів описала 681 випадок аварій іспанських кораблів з 1492 по 1898 рік.

Група археологів описала 681 випадок аварій іспанських кораблів біля берегів Куби, Панами, Домініканської республіки, республіки Гаїті, Східного узбережжя США, Бермудських та Багамських островів в період з 1492 по 1898 рік. Для цього вчені близько п'яти років працювали з архівами Мадрида і Севільї, повідомляє The Guardian.

Вперше іспанські кораблі з'явилися у водах під час експедиції Христофора Колумба в 1492 році. Після цього Іспанія розгорнула масштабну експансію, відому під назвою «конкіста». Панування Іспанської імперії над регіоном тривало близько чотирьохсот років, аж до поразки в іспано-американській війні 1898 року, коли Іспанія втратила свої останні колонії в Америці: Кубу і Пуерто-Ріко, інформує Ukr.Media.

У проекті, ініціатором якого виступило міністерство культури Іспанії, брали участь археологи Карлос Леон (Carlos León) і Беатріс Домінго (Beatriz Domingo), а також військово-морський історик Геновева Енрікес (Genoveva Enríquez). Вчені шукали інформацію про кораблі, затоплені у період між 1492 і 1898 роками, з часу аварії судна Христофора Колумба «Санта-Марія» до іспано-американської війни. Основною метою проекту дослідники вважають можливість визначити місця аварій і захистити судна від мисливців за скарбами. Крім того, археологи сподіваються, що дослідження допоможе пролити світло на історію тих затонулих кораблів, деталі загибелі яких досі невідомі. За словами Леона, отримані дані дозволять зрозуміти, що з себе представляло мореплавання в той час.

В результаті роботи з архівами, вчені з'ясували, що у 90,2% випадків причиною аварії були природні катаклізми: тропічні шторми і урагани. Близько 4,3 відсотків кораблів розбилося об підводні скелі або їх команда не впоралася з керуванням. І зовсім невеликий відсоток аварій викликаний діями інших людей: близько 1,4 відсотків випадків - загибель судна в результаті військових дій, і ще 0,8 відсотків - через напади піратів. Про долю більшості кораблів відомо лише з письмових джерел, на сьогоднішній день вчені знають про місцезнаходження останків лише чверті судів з описаних 681. Археологи виявили 12 зон найбільшої концентрації корабельних аварій в районах Панами, Домініканської республіки і архіпелагу Флорида-Кіс: замість очікуваних 2-3 затоплень в день, їх число могло доходити до 18.

«Деякі з цих районів, такі як затока Дамас в Панамі, дуже відкриті», - каже Леон. «Там проходили величезні щорічні торгівельні фестивалі з XVI ст. до середини XVII, що впливало на збільшення числа морських перевезень. Це не дуже захищена територія, тому, коли починався шторм, кораблі тонули».

Дослідники продовжують роботу над складанням бази даних затонулих кораблів, яку уряд Іспанії згодом передасть тим державам, біля берегів яких можуть бути виявлені останки. Однак інформацію слід повідомляти дуже обережно, підкреслюють археологи, тому що деякі країни можуть співпрацювати з мисливцями за скарбами. На суднах, які вирушали до Американського континенту і назад, перевозилася величезна кількість дорогоцінних металів, спецій та інших товарів, а також реліквії та каміння для будівництва церков.